Справа №:755/11643/24
Провадження №: 2/755/6801/24
"15" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Яхно П.А.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, просить суд: ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 18.09.2011 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя не склалося, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу. Діти після розірвання шлюбу будуть проживати з матір'ю. Діти ходять до дошкільного навчального закладу та школи, куди щомісяця потрібно перераховувати кошти. Донька відвідує гурток танців. Також дітей потрібно годувати, одягати, організовувати їм здорове дозвілля.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.07.2024 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
25.07.2024 судом постановлено ухвалу про виправлення описки.
10.09.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надійшов відзив, у якому відповідач визнав позовні вимоги про стягнення суми аліментів в розмірі 1/3 частини всіх його доходів на користь позивача на утримання спільних малолітніх дітей. Додатково зазначив, що з дружиною в шлюбі прожили щасливі та він завжди був турботливим чоловіком та батьком. Намагався заробляти достатньо коштів, щоб його родина не відчувала матеріальних труднощів. Свої батьківські обов'язки щодо виховання дітей намагався не перекладати на плечі бабусь, дідусів та інших родичів, намагався турбуватись про дружину та дітей. Зустрічав дружину з роботи смачною вечерею. Намагався весь вільний час проводити в колі родини, а не друзів. Подружжя багато спілкувалось та разом проводило час. З того часу, як між подружжям фактично припинились шлюбні відносили, не перестав виконувати свої батьківські обов'язки, намагався якомога більше спілкуватися з дітьми. Крім того, з моменту звернення позивача до суду з позовом про стягнення аліментів на двох дітей, в добровільному порядку перераховував кошти на картку ОСОБА_1 з цільовим призначенням аліменти на дітей. Окрім того, систематично бере участь в матеріальному забезпеченні дітей. Вимога позивачки про стягнення аліментів взагалі є надуманою та передчасною, оскільки це його рідні донька та син, яких він любить і буде матеріально допомагати, незалежно від того чи буде рішення суду чи ні.
15.10.2024 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, в якій останній зазначив, що не заперечує проти задоволення вимог про стягнення аліментів у заявленому розмірі та просить розглянути справу у його відсутність.
Цього ж дня, від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, в якій остання наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд доходить наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 18.09.2011 у Виконавчому комітеті Ковалівської сільської ради Васильківського району Київської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 184.
Від шлюбу подружжя мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторонами не було укладено договір про сплату аліментів на дитину у порядку ст. 189 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 9 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За приписами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959, Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За вимог ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 3 ст. 183 СК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи убачається, що позивачка проживає із разом із малолітніми дітьми, які перебувають на її утриманні. При цьому, відповідач є особою працездатного віку, законодавчо на останнього покладено обов'язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, у зв'язку з чим, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, з урахуванням усіх істотних обставин справи, беручи до уваги визнання відповідачем заявленого до стягнення розміру аліментів, суд доходить висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та відповідатиме принципам розумності та справедливості.
У відповідності до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 04.07.2024.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки в силу п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, з урахуванням ч.6 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 04.07.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень (двадцять) копійок.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: