Справа № 214/2545/24
2/214/2591/24
Іменем України
14 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення,
Позивач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просить суд стягнути солідарно з них заборгованість за отримані послуги централізованого водопостачання і водовідведення, що виникла за адресою зареєстрованого їх місця проживання за період з 01.11.2014 по 30.06.2016 та з 01.04.2021 по 31.12.2023 у сумі 42 850,79 грн., плату за абонентське обслуговування за період з 01.04.2022 по 31.12.2023 у сумі 420,00 грн. та за період з 21.05.2021 по 23.02.2022 втрати від інфляції у сумі 285,17 грн. і 3% річних у сумі 114,31 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачами зобов'язань по сплаті за вказані послуги. В обґрунтування вимог зазначено, що позивач надає послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення населенню, яке зобов'язане здійснювати оплату цих послуг згідно з особового рахунку і встановлених тарифів. Відповідачам щомісячно, відповідно до тарифів на вказані послуги, здійснювалося постачання холодної води та послуга з водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . У квартирі відповідачів відсутній встановлений та зареєстрований належним чином засіб обліку води, тому нарахування за послуги тимчасово здійснювались за науково обґрунтованими нормативами питного водопостачання, водоспоживання та водовідведення населення м. Кривого Рогу, затвердженими рішенням виконкому Криворізької міської ради від 12.12.2012 № 367, на кожну зареєстровану особу. Оскільки відповідачі у повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювала, виникла заборгованість за надані послуги за період з 01.11.2014 по 30.06.2016 та з 01.04.2021 по 31.12.2023, бо за період з 01.07.2016 по 31.03.2021 заборгованість була стягнута судовими наказами. Тому позивач просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 20 березня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України
Представник позивача ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає, заперечує проти заявлених вимог.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, які надаються КП «Кривбасводоканал» за вказаною адресою.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII) та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (далі - Правила № 690).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Статтями 23, 24 Закону № 2633-IV передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Критерієм якості послуги з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача, за умови справності мереж споживача. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску. Параметри якості води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно пункту 35 Правил № 690, плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (пункт 37 Правил № 690).
Пунктом 47 Правил № 690 встановлено обов'язок індивідуального споживача у тому числі укладати договір у порядку і випадках, визначених законом (у тому числі з урахуванням рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку); оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Так, відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» щомісячно здійснюється централізоване постачання холодної води та водовідведення до житла відповідача.
Згідно з наданим суду розрахунком, сума боргу по оплаті за централізоване постачання холодної води та водовідведення квартири АДРЕСА_2 , за періоди з 01.11.2014 по 30.06.2016 та з 01.04.2021 по 31.12.2023 становить у загальному розмірі 42 850,79 грн. (а.с. 6).
Плата за абонентське обслуговування складає 420,00 грн. (а.с. 6).
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 подано письмову заяву про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності.
За нормами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність, відповідно до частини першої статті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.
Разом з тим, як убачається з наданого позивачем розрахунку та бухгалтерської довідки, за весь заявлений до стягнення період стороною відповідачів було декілька часткових оплат за послуги, однак кожного разу ці оплати здійснювались в розмірі, меншій від нарахованої позивачем до сплати, що не може свідчити про визнання боргу відповідачами та переривання строків позовної давності.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 виснувала, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред'явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, висловленого у постановах від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 і від 13 січня 2016 року у справі № 6-931цс15, та від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленого у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 216/5756/15-ц, про те, що подання кредитором (зокрема виконавцем послуг) в порядку, передбаченому ЦПК України, заяви про видачу судового наказу перериває перебіг позовної давності.
За таких обставин, не підлягає задоволенню вимога про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2014 по 30.06.2016 у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності .
Стосовно періоду з 01.04.2021 по 31.12.2023, то оскільки позивач звернувся до суду в березні 2024 року, з урахуванням до того ж положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину», вимоги в цій частині подані з дотриманням строків та підлягають задоволенню.
Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18), оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та частково погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат за період розміру задоволених вимог в частині основного боргу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки належним чином повідомлені про дату слухання справи відповідачі відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надали, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 028,00 грн., сплачений ним при подачі позову, які суд вважає можливим відшкодувати позивачу з урахуванням пропорційності задоволених вимог: 38 407,49 грн. (сума боргу, задоволені судом) * 3 028,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 43 670,27 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення) = 2 663,09 грн.
Керуючись ст. ст. 256, 257, 260, 261, 267, 509, 525, 625, 903, 901 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення - частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал», заборгованість, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 у сумі 37 588 (тридцять сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 01 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.04.2022 по 31.12.2023 у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 коп. та за період з 21.05.2021 по 23.02.2022 втрати від інфляції у сумі 285 (двісті вісімдесят п'ять) гривень 17 коп. і 3% річних у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 31 коп.
Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2 663 (дві тисячі шістсот шістдесят три) гривні 09 коп., тобто по 887 гривень 70 коп. з кожного.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», код ЄДРПОУ 03341316, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6а.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18 жовтня 2024 р.
Суддя А.В. Ткаченко