Справа № 761/37729/24
Провадження № 1-кс/761/25162/2024
17 жовтня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100004111, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
10.10.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024100100004111, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в якому ставилось питання про накладення, з метою збереження речових доказів, арешту на майно, тимчасово вилучене 08 жовтня 2024 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди - ділянки дороги, навпроти будинку №148 по вул. Жилянській у м. Києві , а самена: автомобіль "Renault Duster" д.н.з. НОМЕР_1 належить ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», яке зареєстроване за адресою: М. Київ, вул. Метрологічна, 4 з забороною відчуження, розпорядження та користування вказаними транспортними засобами.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100100004111, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09 годині 54 хвилин, навпроти будинку № 148 по вул. Жилянській у м. Києві , автомобілем «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скоєно наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження та була доставлена до КНП «КМКЛ №17».
Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі "Renault Duster" д.н.з. НОМЕР_2 утворилися пошкодження. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль "Renault Duster" д.н.з. НОМЕР_1 належить ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», яке зареєстроване за адресою: М. Київ, вул. Метрологічна, 4.
09.10.2024 автомобіль марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024100100004111, про що слідчим винесена відповідна постанова.
Прокурор вказує, що під час досудового розслідування є необхідність в пошуку та фіксації слідів та інших доказів, які можливо отримати тільки при накладені арешту на автомобіль марки «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_2 .
Прокурор у кримінальному провадженні у судове засідання не з'явився, у клопотанні просив розглянути справу без своєї участі.
Власники тимчасово вилученого майна до суду не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце його проведення завчасно та належним чином. Разом з цим, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що перелічене майно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, а тому відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні відповідною постановою, а також з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на перелічене у клопотанні майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100004111, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 08 жовтня 2024 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди - ділянки дороги, навпроти будинку №148 по вул. Жилянській у м. Києві , а самена: автомобіль "Renault Duster" д.н.з. НОМЕР_1 належить ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», яке зареєстроване за адресою: М. Київ, вул. Метрологічна, 4 з забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаними транспортними засобами.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1