Справа № 192/2814/24
Провадження № 1-в/192/543/24
17 жовтня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Солоне Дніпропетровської області подання начальника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024,
До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-IX від 18.07.2024).
В обґрунтування подання посилається на те, що ОСОБА_3 відбуває покарання в установі. Засуджений 11.06.2024 року Дніпровським апеляційним судом за ч.4. ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворо покарання призначеного цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 призначено покарання 5 років 2 місяці позбавлення волі. на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.11.2022 року та остаточно призначено 5 років 3 місяці позбавлення волі. Враховуючи, що 09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-IX від 18.07.2024 на підставі ст. 5, ч.2 ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України просив привести покарання ОСОБА_3 у відповідність до Закону № 3886-IX від 18.07.2024.
Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», засуджений та прокурор в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України судом здійснено розгляд подання у відсутність належним чином повідомлених осіб та відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів.
Суд, дослідивши подані матеріали вважає, що подання підлягає задоволенню.
09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-ІХ від 18.07.2024 відповідно до якого, стаття 51 КУпАП була викладена в новій редакції. Статтею 51 КУпАП визначено, що викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, є дрібним якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ПК України 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, визначених ст.51 КУпАП дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ «СВК (№21)» за вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 яким скасовано вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.03.2024.
ОСОБА_3 засуджений за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворо покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 року призначено 5 років 2 місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.11.2022 та призначено покарання 5 років 3 місяці позбавлення волі.
Вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.11.2022 року відсутній в надісланих матеріалах.
ДУ «СВК (№21)» просить суд вирішити питання покарання ОСОБА_3 посилаючись на усунення караності діяння за яке він засуджений в тому числі з урахуванням положень ст.70 КК України, що передбачено ч.2 ст. 74 КК України.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 ОСОБА_3 засуджений за ч.4 ст. 185 КК України за вчинення 27.08.2023 крадіжки мобільного телефону ОСОБА_4 на суму 712,50 грн до 5 років позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_3 за цим вироком на підставі ч.4 ст. 70 КК України призначено покарання з урахуванням вироку Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 року згідно з яким він засуджений за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі за вчинення крадіжок з АЗС ТОВ «ОККО-ЛАЙТ»:
-13.04.2023 на суму 858,99 грн;
-14.04.2023 на суму 730 грн.
Також за ч.2 ст. 190 КК України за заволодіння майном ОСОБА_5 на суму 5198,75 грн до 3 років позбавлення волі.
За вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання - 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України та вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2023 шляхом часткового складання покарань призначено 5 років 2 місяці позбавлення волі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн.
Отже, за вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 ОСОБА_3 27.08.2023 вчинив крадіжку на суму 712,50 грн та за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 за епізодами крадіжок від 13.04.2023 та 14.03.2023 ним викрадено майна на суми, що становлять менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2684 грн).
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи, що Закон № 3886-IX від 18.07.2024 скасовує кримінальну протиправність діяння, якщо вартість майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_3 відбуває покарання призначене за сукупністю злочинів кримінальна караність частини діянь яких усунена, відповідно до ч.2 ст. 74 КК України він підлягає негайному звільненню від покарання призначеного за такі діяння.
Однак, суд враховує, що за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 за епізодом шахрайства щодо ОСОБА_5 за ч.2 ст. 190 КК України сума майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2648 грн, тому кримінальна караність такого шахрайства ОСОБА_3 не усунена. Покарання за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі призначене на підставі ч.4 ст. 70 КК України та вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2023.
Солонянський районний суд Дніпропетровської області позбавлений можливості виключати з вироку Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 року епізоди за якими усунена караність діяння. Остаточно призначене за цим вироком покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі також було призначено за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням вироку суду кримінальна караність діяння в якому не усунена.
Вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 не є вироком покарання за яким ОСОБА_3 відбуває ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», тому підстави для застосування вимог Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 до покарання призначеного за цим вироком у суду відсутні.
Застосування вимог ч.2 ст. 74 КК України за вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18.03.2024 року має вирішувати суд, визначений в порядку ст.539 КПК України.
Вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.11.2022 року за яким частково приєднана невідбута частина покарання суду не надано.
Суд вважає, що наявні підстави для задоволення подання ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в частині вирішення питання звільнення від покарання призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 за вчинення діяння кримінальна караність якого усунена.
За таких обставин суд вважає необхідним на підставі ч.2 ст.74 КК України негайно звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України № 3886-IX від 18.07.2024, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд
Подання ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» щодо ОСОБА_3 задовольнити.
На підставі ч.2 ст.74 КК України негайно звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2024 у виді 5 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.
Повна ухвала складена 17.10.2024.
Суддя ОСОБА_1