Постанова від 14.10.2024 по справі 908/6167/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/6167/15 (908/3312/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Парусніков Ю. Б., судді: Верхогляд Т. А., Іванов О. Г.) від 31.07.2024

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва

у межах справи за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа"

про визнання банкрутом.

1. Короткий зміст вимог та рішення суду першої інстанції

1.1. 27.01.2016 Господарський суд Запорізької області ухвалив порушити за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" (далі - Боржник) за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

02.05.2018 Господарський суд Запорізької області постановив про визнання Боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

1.2. 02.05.2024 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення про задоволення позову за вимогами ОСОБА_2 (далі - Позивач) до Боржника (Відповідач) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 (далі - Третя особа, ОСОБА_1 ) про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва та визнання за Позивачем майнових прав на трикімнатну квартиру номер НОМЕР_1, загальною площею відповідно до проекту - 116 (сто шістнадцять) квадратних метрів, розташованої на 11 (одинадцятому) поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ), та одне парко місце в автопаркінгу б/н за адресою: АДРЕСА_1 ). При цьому суд залишив без задоволення клопотання Третьої особи про закриття провадження у цій справі на підставі статті 231 ГПК України.

1.3. 05.06.2024 Третя особа подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. При цьому заявниця, залучена судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в апеляційній скарзі, з-поміж іншого, обґрунтовувала звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги положеннями частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", зазначаючи, що відносини, що склалися між Третьою особою та відповідачем, відповідають ознакам споживчого договору, оскільки його предметом є набуття у власність товару (квартири), яка використовується Позивачем для власних потреб, у відносинах інвестування в будівництво житла фізичні особи є споживачами, тому звільняються від сплати судового збору.

2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

2.1. 25.06.2024 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив залишити без руху апеляційну скаргу Третьої особи на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024 та встановити скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024 у цій справі та докази надсилання копії апеляційної скарги ліквідатору Боржника, арбітражному керуючому Потупало Наталії Ігорівні.

При цьому апеляційний суд відхилив клопотання Третьої особи про звільнення її від сплати судового збору, обґрунтоване її участю як споживача у спірних правовідносинах та з посиланням на положення частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", зазначивши про непоширення на Третю особу у спірних правовідносинах визначеної відповідною нормою пільги у сплаті судового збору.

2.2. 15.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив залишити без розгляду клопотання Третьої особи про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024 та надати Третій особі строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не має перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме надати докази сплати судового збору в сумі 9 766 грн 25 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024 у цій справі.

2.3. 31.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив про: залишення без розгляду заяви Третьої особи від 29.07.2024 про усунення недоліків апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на звернення з клопотанням про звільнення від сплати судового збору; визнання неподаною та повернення апеляційної скарги Третьої особи на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024.

2.4. Судове рішення мотивовано не усуненням Третьою особою недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024 та відсутністю підстав для задоволення заяви Третьої особи про поновлення пропущеного строку на звернення з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки Третя особа не звільняється за наведених нею підстав від обов'язку сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі, так як вона не є стороною та оскаржуваним судовим рішенням безпосередньо її права та обов'язки не вирішувались, тоді як у вирішенні клопотань щодо звільнення від сплати судового збору суд застосовує надане йому законом право враховувати майновий стан заявника у разі, коли він є стороною у спорі, а не третьою особою.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу Третьої особи на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024 залишено без руху: встановлено строк - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків апеляційної скарги.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху визначена необхідність сплати скаржником суми судового збору за оскарження рішення у справі та надання квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, ліквідатора Боржника Потупало Н.І .

При цьому апеляційний суд відхилив аргумент скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з посиланням на положення частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", зазначаючи про звільнення споживачів від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів, тоді як скаржниця у цій справі залучена до участі у справі як третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

3.2. 08.07.2024 представником Третьої особи ОСОБА_4 в системі "Електронний суд" сформовано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, ліквідатору Боржника Потупало Н.І. , а також клопотання про звільнення третьої особи від сплати судового збору на загальних умовах, згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки розмір судового збору, що підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 .

3.3. 15.07.2024 Господарський суд Запорізької області ухвалив, що не знайшов достатніх підстав для задоволення клопотання про звільнення Третьої особи від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024, у зв'язку з чим залишив означене клопотання без розгляду, надавши Третій особі строк, який не мав перевищувати десяти днів з дня вручення їй ухвали, на усунення відповідних недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору за подання Третьою особою апеляційної скарги на оскаржуване нею рішення місцевого суду.

3.4. В межах додатково наданого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги представником скаржника Третьої особи ОСОБА_4 в системі "Електронний суд" 29.07.2024 сформовано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на звернення з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Заява представника скаржника в частині повторно поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення на загальних підставах (частина друга пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір"), мотивована наявністю інших додаткових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, які виникли після подання апеляційної скарги та відмови судом у задоволенні попереднього клопотання про звільнення від сплати судового збору (частина третя статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

3.5. Станом на момент постановлення ухвали від 31.07.2024 Третя особа не виконала вимоги ухвали апеляційного суду від 15.07.2024: не усунула недоліків апеляційної скарги, а саме не надала докази сплати судового збору протягом строку, додатково встановленого в ухвалі від 15.07.2024.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 21.08.2024 Третя особа подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2024 і направити справу до цього суду для продовження розгляду.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження рішення апеляційного суду у цій справі є порушення цим судом статті 24, частини першої статті 55, пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, які встановлюють рівність всіх учасників процесу (а не лише сторін) перед законом і судом, що призвело до неправильного застосування апеляційним судом при ухваленні оскаржуваної ухвали положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо поширення пільг зі сплати судового збору лише на сторін у справі, через що апеляційний суд помилково відмовив у праві скаржника в застосуванні цих пільг лише з тих підстав, що ОСОБА_1 не є стороною у цій справі, без дослідження доказів, якими скаржниця обґрунтовувала неможливість сплатити судовий збір (перевищення суми судового збору 5% розміру річного доходу скаржника).

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує аргументи, викладені в касаційній скарзі зазначаючи про те, до апеляційної скарги Третьої особи не можуть бути застосовані положення Закону України "Про захист прав споживачів" як підстава для звільнення Третьої особи від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду у цій справі, яким визнані майнові права Позивача на трикімнатну квартиру (№ НОМЕР_1) в житловому будинку в місті Запоріжжя та яке Третя особа у цій справі намагається оскаржити з посиланням на захист її прав Законом України "Про захист прав споживачів", тоді як згідно з іншим рішенням, постановою Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20) зазначено про майнові права Третьої особи на іншу квартиру (№ НОМЕР_2) в тому ж будинку, права на квартиру АДРЕСА_2 в якому визнані за Позивачем.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо суб'єктів права на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

7.1. Пунктом 2 частини третьої статті 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

За приписами частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

7.2. За змістом наведених норм, з урахуванням положень статті 174 ГПК України, апеляційний суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо).

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20.

7.3. Предметом розгляду у цьому касаційному провадженні стало право Третьої особи на таку визначену статтею 8 Закону України "Про судовий збір" пільгу як звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі через майновий стан заявника.

У зв'язку з цим Суд звертається до правил та умов сплати та звільнення від сплати судового збору, що визначені ГПК України та Законом України "Про судовий збір".

7.4. Стаття 123 ГПК України регламентує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

7.5. Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Отже, за загальним правилом судовий збір за подання апеляційних та касаційних скарг сплачується будь-якою особою, яка подає відповідну скаргу. Тобто за загальним правилом особи, які подають апеляційну та касаційну скарги (як позивачі, так і відповідачі), мають рівні обов'язки щодо сплати судового збору за подання таких скарг.

7.6. Водночас Закон України "Про судовий збір" встановлює пільги у сплаті судового збору, що визначені статтями 5, 8 цього, які передбачають відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

7.7. У застосуванні положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" Суд зазначає, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені правові норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, шляхом відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати. Водночас це не є обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.

Тобто звільнення від судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом суду, а не обов'язком, а відповідні норми закону - диспозитивними, а не імперативними.

7.8. Стаття 8 цього Закону встановлює пільгу у сплаті цього збору, обумовлену, зокрема майновим станом, визначаючи порядок, умови її застосування, а також осіб, на які така пільга поширюється.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З посиланням саме на цю норму Третя особа заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване нею рішення суду першої інстанції у цій справі, яке було залишено без розгляду апеляційним судом згідно з оскаржуваною ухвалою.

7.9. У застосуванні пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" Суд звертається, зокрема до таких висновків, сформульованих Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20, відповідно до яких (пункти 54, 61, 62):

- умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу;

- положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані як до позивача, так і до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою;

- відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду.

7.10. Отже відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин з метою забезпечення права особи на судовий захист стаття 8 Закону України "Про судовий збір" може бути застосована за аналогією закону до іншої сторони спору (частина дев'ята статті 10 Цивільного процесуального кодексу України).

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 (пункт 64) з посиланням на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21.

7.11. Крім цього Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду, мотивуючи наведені висновки щодо застосування пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" в пункті 60 постанови від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 також зазначила, що незастосування до фізичної особи положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" з тих підстав, що така особа є відповідачем, може порушити право особи на справедливий суд (стаття 6 Конвенції). Зазначене також не відповідає ряду конституційних засад та основних засад господарського процесу: принципам рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункти 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України); рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках (пункти 2, 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України).

7.12. Між тим, посилаючись на зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду, скаржник помилково тлумачить його, поширюючи пільгу, визначену в пункті 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", на фізичних осіб, які не є стороною у справі.

Тоді як і висновки Великої Палати Верховного Суду в зазначеній постанові, і диспозиція абзацу першого частини першої статті 8 зазначеного закону прямо вказують на право суду, зокрема звільняти від сплати судового збору, враховуючи майновий стан саме сторони, тоді як за правилами господарського судочинства до сторін належать позивачі та відповідачі (стаття 45 ГПК України), а не третя особа, що є учасником у справах позовного провадження, якою є заявниця є у цій справі, (стаття 41 ГПК України).

7.13. Дійшовши цього висновку, Суд зазначає, що у апеляційного суду не було підстав для розгляду по суті та оцінки обґрунтованості визначених у клопотанні Третьої особи причин для звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

7.14. Суд також погоджується з мотивами апеляційного суду в ухвалі від 25.06.2024 (пункт 2.1) про залишення без руху апеляційної скарги Третьої особи з відхиленням аргументів скаржниці про звільнення її від сплати судового збору як споживача у спірних правовідносинах з посиланням на положення частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, зазначена норма передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів (див. висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені в постанові від 14.02.2024 у справі № 727/11573/22 (провадження № 61-14802 св 23) з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18)). Тоді як скаржниця у цій справі не є позивачем, а залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

7.15. У зв'язку з викладеним Суд погоджується з правильним висновком апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про відсутність підстав для задоволення клопотання Третьої особи про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та, відповідно, для задоволення заяви Третьої особи про поновлення пропущеного строку на звернення з таким клопотанням та відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1).

У зв'язку з цим, встановивши у цій справі, що Третя особа не усунула у встановлений апеляційним судом строк визначених цим судом в ухвалі від 15.07.2024 недоліків апеляційної скарги, поданої заявницею на рішення суду першої інстанції, а саме не сплатила судовий збір за подання цієї скарги, від сплати якого Третя особа за наведених нею причин не звільнена, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення Третій особі апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.05.2024.

А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки скаржник не довів порушення цим судом норм процесуального права та не спростував його висновків.

7.16. Тож, висновки апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

7.17. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у справі № 908/6167/15 (908/3312/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. І. Картере

В. Я. Погребняк