Справа № 303/6682/22
Іменем України
24 вересня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - Джуги С.Д.
суддів - Кожух О.А., Мацунич М.В.
з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року у складі судді Мирошниченка Ю.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим, -
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов'язання за кредитним договором припиненим.
Позов мотивовано тим, що 21.08.2007р. між акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKAOAE00000096.
Позивач стверджує, що Банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, звернувшись у 2021 році до суду з позовом про стягнення суми кредиту, що залишилася несплаченою. Позов Банку задоволений, рішення суду нею виконано, у зв'язку з чим 10.10.2016р. виконавче провадження закінчено. Однак, відповідач не визнає цього факту, наполягає на існуванні заборгованості, вимагає її погашення, про що телефонує та надсилає SMS-повідомлення.
За вказаних обставин позивач просить припинити правовідношення за кредитним договором № MKAOAE00000096, укладеним 21.08.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року позов задоволено.Припинено правовідношення за кредитним договором № MKAOAE00000096, укладеним 21.08.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» просить скасувати рішення та ухвалити у даній справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов неправильних висновків, що основне зобов'язання за кредитним договором виконане боржником та є припиненим.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пітух В.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта - адвоката Гринихи Т.Ю., пояснення представника позивача - адвоката Пітуха В.І., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором припинилися в день остаточного погашення заборгованості, стягнутої судовим рішенням, а тому наявні підстави для задоволення позову.
З такими висновками суду погоджується і апеляційний суд, оскільки вони відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що 21.08.2007р. між сторонами був укладений кредитний договір № MKA0AE00000096, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20915,53 доларів США, які мала повернути до 20.08.2012 року (а. с. 15-20).
За наданим Банком розрахунком заборгованості за договором № MKA0AE00000096 від 21.08.2017 року станом на 01.11.2022 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 139341,34 гривень (а. с. 56-64).
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 19.07.2012р. було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у сумі 107864,90 гривень
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.10.2020 року відмовлено у позові Банку про стягнення з ОСОБА_1 3% річних, виходячи з тих підстав, що виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 119043,55 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 10.10.2016 року закінчене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 (фактичне повне виконання рішення) (а.с.8-14).
Згідно листа начальника відділу Мукачівського ВДВС у Мукачівському районі Закарпатської області № 23.5.-38/651 від 11.01.2023 виконавче провадження № 52787380 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 01.08.2012 року Індустріальним районним судом по справі № 2/0417/5163/2012 про стягнення з ОСОБА_2 119043,55 гривень заборгованості на користь ПАТ КБ «Приватбанк», згідно АСВП перебувало на виконанні у відділі у 2016 році.
10.10.2016 року державним виконавцем відповідно до п. 8 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення), винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.97), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (ВП-сперозділ) (а.с.98-99).
Матеріали виконавчого провадження знищено у 2020 році за закінченням терміну зберігання (а.с.97).
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч.1,ч.3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Правила припинення зобов'язання передбачені в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України.
Зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України), переданням відступного (ст.600 ЦК України), зарахуванням (ст.601 ЦК України), за домовленістю сторін (ст.604 ЦК України), прощенням боргу (ст.605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст.606 ЦК України), неможливістю виконання (ст.607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (ст.ст. 608,609 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) та від 31.10.2018р. у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок, згідно з яким припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Однак право кредитора на відшкодування інфляційних втрат та отримання 3 % річних виникає в силу закону, а не договору.
Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому 10.10.2016 року (дата остаточного погашення заборгованості, стягнутої за судовим рішенням) і є датою, коли зобов'язання ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором припинилося, а питання відповідальності позивачки за прострочення грошового зобов'язання за кредитним договором (стаття 625 ЦК України) вже було предметом судового розгляду (рішенням Мукачівського міськрайонного суду у задоволенні позову Банку до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки 3 % річних відмовлено). При цьому, право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували пред'явленню такого позову.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що позичальником виконані свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, в зв'язку з чим таке зобов'язання припинилось на підставі ст.599 ЦК України та обґрунтовано задовольнив заявлений позов.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.
Таким чином суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно задовольнив заявлений позов.
Рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2024 року.
Головуючий:
Судді: