2/130/815/2024
130/1719/24
"17" жовтня 2024 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК«ЄАПБ») звернулось в суд з цим позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 13387,50 грн за договором позики № 74825459 та судові витрати.
Стислий виклад позиції позивача.
10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - ТОВ «ФК «1 БАНК») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 74825459. Відповідно до умов якого Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, який зобов'язався повернути дані кошти у тій же сумі у день закінчення строку позики або достроково. Договір підписано електронним підписом Позичальника, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
14.06.2021 між ТОВ « ФК «1 БАНК» та ТОВ «ФК ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК«1 БАНК» передає за плату ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі, в тому числі і до відповідача в сумі 13387,50 грн, з яких: 7694 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5693,50 грн - сума заборгованості за відсотками. Представник позивача вказав, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Посилаючись на вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача вищевказані суми за кредитними договорами.
Стислий виклад позиції відповідача.
Відзив на позов відповідач не подавав.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
07.06.2024 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача за довіреністю Грибанов Д.В. в позовній заяві просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до позовної заяви відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 . Відповідно відомостей Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32). ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання та місцем проживання, вказаним в позовній заяві судом направлялись ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї. На адресу суду повернулись конверти із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовими повідомленнями наявними в матеріалах справи (0600271465200 та НОМЕР_1 ) (а.с.36, 38).
Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п'ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10.02.2022 між ТОВ «ФК«1 БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 74825459.
Договір позики укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п.20 Договору - реквізити та підписи сторін.
Відповідно до умов якого Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а той зобов'язався повернути дані кошти у тій же сумі у день закінчення строку позики або достроково.
Відповідно до п. 1.1. договору позики сума позики становить 7694 грн, строком на 64 дні, базова процентна ставка становить 1,6 % (а.с.6-8).
Згідно додатку до договору загальна сума кредиту становить 7694,00 грн (а.с.8 зворот).
В подальшому 14.06.2021 між ТОВ «ФК«1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ укладено Договір факторингу № 14/06/21 та додаткові угоди до Договору факторингу від 28.07.2021 та 27.10.2023, відповідно до яких ТОВ «ФК«1 БАНК» передає за плату ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БАНК» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі, в тому числі і до відповідача в сумі 13387,50 грн, з яких: 7694 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5693,50 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.9-15).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
Мотиви суду. Норми права, які застосовані судом.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як визначено ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положення ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за договором позики ТОВ «ФК«ЄАПБ» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог Договору позики № 74825459 від 10.02.2022 та норм ЦК України, не виконав взяті на себе зобов'язання як перед первісним кредитором ТОВ «ФК «1БАНК» так і пере фактором ТОВ «ФК«ЄАПБ», до якого перейшло право вимоги за вказаним Договором позики, а тому приходить до висновку про повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором позики, яка за основною сумою боргу та відсотками становить 13387,50 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с.5) підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 74825459 від 10.02.2022 на загальну суму 13387,50 грн та судові витрати в розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30);
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ