Справа № 539/2379/23 Номер провадження 33/814/229/24Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
16 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника-адвоката Курпіля А.М., Губи О.М.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 серпня 2023 року,
Постановою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 серпня 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з постановою судді, 01.10.2021 року о 16 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ ТF698К, д.н.з. НОМЕР_1 , на 203 км автодороги Київ-Харків-Довжанський перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно та не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися та здійснив зіткнення з автомобілем Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого останнього відкинуло на транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado150, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який зупинився в крайній лівій смузі для виконання маневру розвороту. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує, що суд поклав в основу судового рішення висновок експерта, який було проведено виключно за показами потерпілого ОСОБА_2 , а додаткова експертиза взагалі була залишена без виконання у зв'язку з відсутністю необхідних вихідних даних.
Заперечує висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на неналежних доказах, є передчасними та мають бути скасовані за результатами апеляційного розгляду.
З метою всебічного та об'єктивного розгляду справи просив апеляційний суд призначити по справі судову комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №020121, 01.10.2021 року о 16:40 год. на 203 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ ЗАЗ ТF698К, д.н.з. НОМЕР_1 , на 203 км автодороги Київ-Харків-Довжанський перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно та не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися та здійснив зіткнення з автомобілем Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого останнього відкинуло на транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado150, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який зупинився в крайній лівій смузі для виконання маневру розвороту. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто обов'язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
В матеріалах справи мається наданий ОСОБА_1 висновок експерта ОСОБА_4 від 05.11.2021 року № 041-10(Д)21, згідно якого, при розвитку подій за версією водія ОСОБА_1 , його діями технічна можливість уникнути ДТП не визначалася, водій автомобіля LandRover RANGE ROVER ОСОБА_2 мав технічну можливість своїми одноосібними діями уникнути ДТП для чого у нього не було перешкод технічного характеру, в діях ОСОБА_1 , не вбачається невідповідностей вимогам п.п. 10.1, 10.3. ПДР України, причиною створення аварійної обстановки є дії водія автомобіля LandRover RANGE ROVER ОСОБА_2 .
При цьому, експертом було взято до уваги як особисті пояснення водія ОСОБА_1 , так і зазначені ним вихідні дані. Пояснення інших учасників дорожньої пригоди експертом не з'ясовувались і до уваги не брались.
В ході судового розгляду, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.06.2022 року по справі призначено судово-автотехнічну експертизу, в якій суд вказав на необхідність проведення останньої окремо за вихідними даними вказаними водієм ОСОБА_2 . у клопотанні від 17.05.2022 року та водієм ОСОБА_1 у клопотанні від 22.02.2022 року.
В ході проведення вищевказаної експертизи, експерт вказав, що його висновки ґрунтуються на підставі вихідних даних водія ОСОБА_2 , оскільки клопотання водія ОСОБА_1 експертом виявлено не було.
Згідно висновку експерта від 22.06.2022 року № СЕ-19/117-22/7348-ІТ в заданій дорожній обстановці в діях ОСОБА_2 будь-яких невідповідностей з вимогами ПДР, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням заданої пригоди, не вбачається. Натомість в діях ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.01, 10.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням заданої пригоди.
Вважаючи дану експертизу неповною, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.07.2022 року було призначено додаткову судово автотехнічну експертизу за вихідними даними вказаними водієм ОСОБА_1 .
Між тим, вказана експертиза не була проведена в зв'язку з відсутністю необхідних для експертам додаткових даних, які не були надані працівниками поліції .
У своїй відповіді Т.в.о. начальника УПП в Полтавській області Яковенка Є. повідомив, що проведення додаткового огляду місця ДТП передбачено лише вимогами КПК України у разі відкритого по факту ДТП кримінального провадження, тоді як проведення таких дій в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення не передбачено.
В подальшому ОСОБА_2 було надано суду висновок судового експерта від 27.07.2022 року № 10.1-10.4/018-Д за результатами проведення на його замовлення комплексної інженерно-технічної експертизи.
В межах цього дослідження експертом встановлено, що відомості, викладені ОСОБА_1 під час збору адміністративного матеріалу та розгляду його у суді в тій частині, що керований ним автомобіль ЗАЗ та Land Rover рухались прямолінійно, а причиною зіткнення автомобілів є маневрування останнього праворуч, що автомобіль ЗАЗ від положення у момент зіткнення до положення у момент фіксації розвернуло на кути які, як рівні так і перевищують 180 градусів, що автомобіль ЗАЗ після зіткнення самостійно почав рух заднім ходом і контактував із відбійним брусом, з технічної точки зору не могли мати місце в умовах місця пригоди.
Відомості водія ОСОБА_2 в частині того, що у момент зіткнення автомобіль ЗАЗ перетинав проїзну частину дороги та у момент зіткнення автомобілів могли мати місце Land Rover перебував у процесі маневрування ліворуч для запобігання пригоді могли мати місце в умовах місця пригоди, не позбавлені технічного сенсу. Дії водія ОСОБА_2 з технічної точки зору не перебували у причинному зв'язку з настанням події ДТП. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п.10.1 і 10.3 ПДР, що з технічної точки зору перебувало у причинному зв'язку з настанням ДТП.
Беручи до уваги матеріали справи, викладені експертами висновки щодо механізму та причин скоєної ДТП, надані пояснення учасників ДТП, експерта, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність вини саме водія ОСОБА_1 у дані дорожній пригоді.
Вважаючи, що наявні в матеріалах справи висновки експертиз суперечать один одному, ґрунтуються на різних вихідних даних, ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги було заявлено клопотання про проведення на стадії апеляційного перегляду експертизи, яку просив доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса».
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року клопотання ОСОБА_1 було задоволено та призначено по справі комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу.
За результатами її проведення експерт дійшов наступного висновку (№23743/23744 від 02.08.2024) :
-пояснення водія ОСОБА_1 в частині того, що в момент зіткнення автомобіль під його керуванням рухався прямолінійно, без зміни напрямку руху по лівій смузі, а зіткнення мало місце в результаті маневрування автомобіля Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , праворуч, а відповідно і про механізм розвитку даної ДТП в цілому, з технічної точки зору, є неспроможними,
-пояснення водія ОСОБА_2 в частині того, що в момент зіткнення автомобіль під його керуванням рухався прямолінійно, без зміни напрямку руху по лівій смузі, а зіткнення мало місце в результаті перетину автомобілем ЗАЗ ТF698К, д.н.з. НОМЕР_1 , справа наліво, по ходу його руху, проїзної частини дороги, а відповідно і про механізм розвитку даної ДТП в цілому, з технічної точки зору, є технічно спроможними,
- в даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля ЗАЗ ТF698К, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 визначалася шляхом виконання ним вимог п.п. 10. Та 10.3 ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру,
- в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10. та 10.3 ПДР України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортною пригодою,
- в даній дорожній ситуації водій автомобіля Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути даної ДТП шляхом виконання ним вимог п.п. 12.3 та 12.6г ПДР України,
- в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди,
- якщо швидкість руху автомобіля автомобіля Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , перед ДТП становила 120 км/год, то в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.6г ПДР України, однак дані невідповідності, з технічної точки зору, не знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Таким чином, як висновком даної експертизи, так і висновками експертів від 22.06.2022 року № СЕ-19/117-22/7348-ІТ та від 27.07.2022 року № 10.1-10.4/018-Д, доводиться вина ОСОБА_1 у скоєнні даної ДТП внаслідок не дотримання ним вимог п.п.10.1, 10.3 ПДР, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, а відтак в його діях мається склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відхиляючи твердження апелянта про відсутність в його діях невідповідності вимогам ПДР апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріли справи містять в достатній кількості взаємоузгоджені між собою докази невиконання саме ним п. 10.3 ПДР України, оскільки оцінюючи надані учасниками пригоди пояснення, експерти дійшли висновку про неспроможність з технічної точки зору версії водія ОСОБА_1 про місцезнаходження керованих ним і ОСОБА_2 . транспортних засобів по відношенню один до одного та відсутність будь-яких доказів того, що автомобіль Land Rover RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_2 здійснював маневрування праворуч, що на його думку і призвело до зіткнення.
Не заслуговують на увагу доводи про допущені працівниками поліції порушення при складанні схеми місця пригоди, яка ним підписана і в ній відсутні висловлені водієм ОСОБА_1 як учасником дорожньої пригоди заперечення, в тому числі і щодо зазначених вихідних даних.
Незгода апелянта з висновками проведеної за його клопотанням повторної експертизи, яка на його думку є неповною, оскільки експерт не брав до уваги пояснення третього учасника ДТП водія ОСОБА_3 , не заслуговує на увагу.
Згідно пояснень останнього він керував автомобілем Toyota Land Cruiser Prado150, д.н.з. НОМЕР_3 , 01.10.2021, та о 16:40 год. стояв на розвороті на трасі Київ-Харків в районі с. Мгар. Пропускаючи зустрічний транспорт відчув сильний удар ззаду, після чого вийшов з автомобіля. Після удару побачив автомобіль Ренж ровер, який вдарив його авто, а перед цим вдарив автомобіль Деу Сенс.
Тобто водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем Toyota Prado фактично не був учасником самої пригоди, оскільки в полі його зору як водія така пригода не відбувалась і він лише відчув на собі її наслідки від переднього зіткнення керованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортних засобів.
За результатами апеляційного перегляду встановлено, що доводи скарги правових висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять посилань на докази, які б свідчили про їх помилковість.
Посилання апелянта на висновок судового експерта ОСОБА_4 не беруться судом до уваги, оскільки під час проведення експертизи, остання здійснювалася на підставі лише пояснень ОСОБА_1 , без врахування пояснень іншого учасника пригоди ОСОБА_2 .
Зважаючи на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, шо підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна