іменем України
10 жовтня 2024 року справа 386/541/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 (суддя Червоненко Д.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення
ОСОБА_1 03.05.2024 звернувся до Голованівського районного суду Кіровоградської області з позовом до Департаменту патрульної поліції України, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2002918 від 26.04.2024 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 позов задоволений. Суд виходив з того, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, не надано доказів в справі про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції України просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що вони були позбавлені можливості скористатись правом на подання відзиву на позовну заяву разом з доказами адміністративного правопорушення, оскільки судом першої інстанції не повідомлено про відкриття провадження у справі.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Інспектором 2 взводу 6 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 26.04.2024 винесено постанову серії ЕНА №2002918 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , 26.04.2024 о 11.44 год на трасі М05 Одеса - Київ 452 км. керував транспортним засобом з н/п марки «York» д.н.з. НОМЕР_1 у якого шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив пункту 31.4.5 «б» правил дорожнього руху - керування транспортним засобом, у яких шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до пункту 31.4.5 «б» ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей - шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.
Як правильно зазначив місцевий суд, та підтверджується матеріалами справи, жодного доказу вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення суб'єктом владних повноважень не представлено до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про неможливість скористатись своїм правом на подання відзиву на позовну заяву разом з доказами вчиненого позивачем адміністративного правопорушення апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 06.05.2024 відкрито провадження по справі, судове засідання призначено на 13.05.2024 о 13:00, викликано сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву (ас16).
Дана ухвала та судова повістка доставлені до електронного кабінету Департаменту патрульної поліції України 06.05.2024 (ас19,20).
Крім того, через знаходження головуючого судді на лікарняному, розгляд справи було призначено на 23.05.2024 о 10:30. Судову повістку було доставлено до електронного кабінету відповідача 13.05.2024 (ас24).
Відповідно до частин 5, 6, 7 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже доводи відповідача про необізнаність щодо відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, спростовуються матеріалами справи. Таким чином, відповідач мав можливість надати до суду першої інстанції відзив на позовну заяву разом з доказами вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2002918 від 26.04.2024, оскільки відповідачем не було надано до суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 4 статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з тим, додані до апеляційної скарги докази не можуть бути прийняті апеляційним судом, оскільки відповідачем не доведено неможливості їх подання до суду першої інстанції.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 272, 286, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції України залишити без задоволення, а рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 10.10.2024 та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко