Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" грудня 2007 р. Справа № 47/669-06
вх. № 14085/5-47
Суддя господарського суду Ільїн О.В.
при секретарі судового засідання Колошко С.Є.
за участю представників сторін:
позивача - не з"яввися
першого відповідача - не з"явився
другого відповідача -Вєдєньової М.М.
розглянувши справу за позовом Харківська міська рада, м. Х-в
до 1. Управління земельних відносин Департамену містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Х-в
2. ТОВ "Таміра", м. Луцьк
про визнання недійсним договору оренди
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 28 березня 2006 року за № 140667100046, укладений між Харківською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Таміра»; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Таміра» повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області земельну ділянку загальною площею 2,2436 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 197, кадастровий номер 6310136300:05:029:020; зобов'язати Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради скласти акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 2,2436 га по вул. Клочківський, 197 у м. Харкові. Крім того, позивач просить покласти на відповідачів судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. У попередніх судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування позову позивач посилається на порушення вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі» вказуючи на те, що при укладенні договору сторонами не було досягнуто згоди за усіма суттєвими умовами, оскільки в договорі вказується на якісний стан земельних угідь, а в договорі міститься неправдива інформація щодо відсутності на земельній ділянці зелених насаджень. Крім того, позивач вважає, що при визначенні розміру орендної плати був застосований понижуючий коефіцієнт, а також вказує на порушення вимог ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги». Позивач також вважає, що договір оренди землі є недійсним, оскільки був укладений на підставі рішення Харківської міської ради від 23.12. 2005 р., відносно якого прокурором м. Харкова було винесено припис, що стало наслідком прийняття другою сесією Харківської міської ради п'ятого скликання рішення № 40/06 від 31 травня 2006 року про скасування попереднього рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельної ділянки. Крім того, позивач у позовній заяві посилається на рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2006 року по справі № АС - 35/286-06, яким були встановлені факти, що мають значення для цієї справи, а також на порушення рішення Харківської міської ради від 24.12.2003 р. № 280/03 «Про затвердження «Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі у м. Харкові».
Представник першого відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. При цьому, відповідно до відзиву наданого через канцелярію суду 18.12.2006 року проти позовних вимог не заперечує, вважає їх обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Представник другого відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує і просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 06.12.2007 року було оголошено перерву до 07.12.2006 року, для виготовлення повного тексту рішення по справі.
Заслухавши пояснення представника другого відповідача, котрий заперечував проти задоволення позову, дослідивши докази по справі та давши їм оцінку, суд встановив наступне.
23 грудня 2005 року Харківською міською радою (XLIV сесія IV скликання) було прийнято рішення № 247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», яким ТОВ «Таміра» затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва торговельного центру «Будинок електроніки», гостьової автостоянки, РП та ТП, насосної станції водозниження існуючого житлового кварталу та інженерних споруд (дизельна та ін.) за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 197.
На підставі цього рішення, 28 березня 2006 року між Харківською міською радою та другим відповідачем був укладений договір оренди землі, за яким ТОВ «Таміра» отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 2,2436 га (у тому числі: ділянка «Б» площею 0,0001 га та ділянка «В» площею 0,0861 га). Договір оренди землі було зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 28 березня 2006 року за № 140667100046, що відповідає вимогам ст. 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок юридичним особам здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст. 123 Земельного кодексу України.
Згідно статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Таким чином, приймаючі рішення про надання земельної ділянки в оренду Харківська міська рада діяла у відповідності до вимог законодавства і в межах наданих їй повноважень.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди землі, якими є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Судом встановлено, що договір оренди землі від 28.03.2006 р., укладений між Харківською міською радою та ТОВ «Таміра» на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 197, був укладений в порядку, встановленому чинним законодавством, а також містить усі суттєві умови, передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі». Крім того, пунктом 9 договору оренди землі визначений розмір орендної плати як на період будівництва, так і на період експлуатації, що відповідає п. 2.13 Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.12.2003 р. № 280/03.
Висновки позивача про відсутність у договорі оренди землі такої суттєвої умови, як якісний стан земельних угідь та відсутність інформації в договорі щодо багаторічних насаджень, що знаходяться на земельній ділянці, є необґрунтованими виходячи з наступного.
Пунктом 1 договору оренди землі від 28.03.2006 р., укладеного позивачем з ТОВ «Таміра», передбачено, що предметом договору є земельна ділянка несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови.
Згідно ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови відносяться земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, тобто, зазначені земельні ділянки призначені для розміщення відповідних об'єктів.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення відносяться: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища). Таким чином, багаторічні насадження відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому саме для такої категорії земель може визначатися якісний стан угідь (земель) шляхом проведення бонітування та економічної оцінки земель, що передбачено ст. ст. 199, 200 Земельного кодексу України. Отже, встановлення якості угідь згідно з вимогами земельного законодавства України необхідно для визначення придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур, а також для їх використання в інших цілях, не пов'язаних з веденням сільського господарства (п. 3 ст. 23 Земельного кодексу України).
Таким чином, сторони при укладенні договору оренди землі не визначали і не могли визначити в якості суттєвих умов договору якісний склад угідь, так як якісний стан угідь визначається для категорії земель сільськогосподарського призначення.
Факт наявності чи відсутності зелених насаджень на земельній ділянці по вул. Клочківській, 197, призначеної для забудови, а також відсутність в п. 2 договору оренди землі інформації щодо багаторічних насаджень, не є підставою для визнання договору оренди недійсним, оскільки така умова для даного договору не є суттєвою умовою згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Не відповідають вимогам законодавства посилання позивача на припис прокурора м. Харкова за № 26 вих./05 про усунення порушень земельного законодавства, яким Харківській міській раді пропонувалось вжити заходів щодо прийняття рішення про зміну категорії земельної ділянки по вул. Клочківській, 197 м. Харкова та скасування рішення сесії Харківської міської ради щодо надання земельних ділянок суб'єктам господарювання.
Згідно статті 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявлення порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити подання або протест на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Внесення прокурором припису на рішення органу місцевого самоврядування при здійсненні прокурорського нагляду статтею 20 цього Закону не передбачено
Крім того, в приписі прокурора м. Харкова за № 26 вих./05 про усунення порушень земельного законодавства ці питання не зачіпаються, в приписі також не вказується на скасування рішення, на підставі якого ТОВ «Таміра» було надано в оренду земельну ділянку, а тому внесення припису до сесії Харківської міської ради ніяким чином не порушує прав та інтересів ТОВ «Таміра» та не є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.
Отже, враховуючи, що рішення Харківської міської ради від 23.12.2005 р. № 247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» у встановленому законодавством порядку не було визнано незаконним, Харківська міська рада при укладенні 28 березня 2006 року договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Таміра» діяла у межах повноважень, визначених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 124 Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про оренду землі».
Не відповідають вимогам чинного законодавства посилання позивача на рішення сесії 5 скликання від 31 травня 2006 року № 40/06, яким було скасовано попереднє рішення ради, на підставі якого ТОВ «Таміра» отримало в оренду земельну ділянку виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, пункту 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду, а згідно пункту 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.
Пунктом 15 ст. 26, пунктом 9 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена компетенція міської ради щодо скасування актів лише виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятих у межах її повноважень.
Крім того, в рішенні Харківської міської ради від 31 травня 2006 року № 40/06 «Про скасування та призупинення дії рішень Харківської міської ради» не зазначено, що воно має зворотну дію, і згідно з цим рішенням у сторін договору оренди землі ніяких прав та обов'язків не виникло, а тому скасування позивачем свого ж рішення, на підставі якого другому відповідачу була передана в оренду земельна ділянка, не є підставою для визнання договору оренди землі недійсним.
Щодо посилання позивача на те, що постановою господарського суду Харківської області від 17.07.2006 р. по справі АС-35/286-06, залишеної без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Таміра» було відмовлено у задоволенні позову про визнання права на користування земельною ділянкою по вул.. Клочківській, 197 у м. Харкові, слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, на постанову господарського суду Харківської області від 17.07.2006 року по адміністративній справі № АС - 35/286-06 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Таміра» було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2007 року касаційна скарга ТОВ «Таміра» була задоволена - постанова господарського суду Харківської області від 17.07.2006 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2006 року скасовані, а позов залишено без розгляду.
Необґрунтованими є твердження позивача про порушення при укладенні договору оренди земельної ділянки вимог ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги», оскільки Земельний кодекс України, Закон України «Про автомобільні дороги» та Закон України «Про планування і забудову територій» не встановлюють заборону на передачу юридичним особам в користування земельних ділянок, які знаходяться в межах «червоних ліній».
Так, статтею 18 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачені лише обмеження на розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці.
Зазначені вимоги закону при укладенні договору були дотримані, про що свідчить редакція пункту 7 договору оренди землі від 20.11.2006 року, яким встановлено, що «ділянка «Б» та ділянка «В» в межах червоних ліній вулиць надається без права капітальної забудови».
Позивач не надав доказів розміщення об'єктів на земельній ділянці в межах «червоних ліній» за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 197, а також доказів порушення другим відповідачем умов договору оренди землі.
Також, необґрунтованими є висновки позивача щодо порушення при укладенні договору оренди землі Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням 18 сесії Харківської міської ради від 24.12.2003 р. № 280/03.
Згідно п. 2.3 зазначеного Положення розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін на підставі вимог чинного законодавства та зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Отже, при прийнятті Харківською міською радою рішення від 23 грудня 2005 року № 247/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», а також укладення на підставі нього договору оренди земельної ділянки вимоги Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.12.2003 р. № 280/03, були дотримані.
Також, пунктом 9 договору оренди землі від 28.03.2006 р. сторонами визначений розмір орендної плати як на період будівництва, так і на період експлуатації, чим спростовуються твердження позивача про порушення п. 2.13 Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.12.2003 р. № 280/03.
Таким чином, договір оренди землі від 28.03.2006 року, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 28 березня 2006 року за № 140667100046, укладений в межах повноважень Харківської міської ради, з дотриманням вимог ст. ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 6 Закону України «Про оренду землі», договір оренди містить усі суттєві умови договору, що визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 28.03.2006 року, зобов'язанні товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області земельну ділянку загальною площею 2,2436 га по вул. Клочківська, 197 у м. Харкові та зобов'язанні Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради скласти акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44 та 49 ГПК України при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 46, 47 -1, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписанний 07.12.2007 року.
Суддя Ільїн О.В.
справа № 47/669-06