Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 вересня 2024 р. Справа № 520/7542/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Походенко А.І.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Тищенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області» від 29.02.2024 №195 у частині застосування до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» від 05.03.2024 №91 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дати його звільнення по день ухвалення судового рішення;
- допустити рішення суду до негайного виконання у частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області» від 29.02.2024 №195 у частині застосування до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» від 05.03.2024 №91 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, є протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, а службове розслідування, що проведено відповідачем стосовно ОСОБА_1 , проведено із грубим порушенням чинного законодавства.
Згідно відомостей наказу ГУНП в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області» від 29.02.2024 №195 та висновку службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни поліцейським відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області від 16.02.2024 вбачається, що ГУНП в Харківській області прийшло до такого висновку: «… капітан поліції ОСОБА_1 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 20.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 та 21.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин та не виконував службові обов'язки, чим порушив Присягу працівника поліції, що передбачена ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та невиконання своїх службових обов'язків, а також порушив п. 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, і, як наслідок, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України».
Вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач перебував з 19.12.2023 на лікуванні через різке погіршення самопочуття. Про зазначені обставини ОСОБА_1 повідомляв керівництво. Таким чином, у ГУ НП в Харківській області були відсутні законні підстави для звільнення ОСОБА_1 , що свідчить про протиправність оскаржуваних наказів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 КАС України з викликом сторін в судове засідання. Запропоновано відповідачу надати відзиві на позов.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що старший оперуповноважений СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у робочі дні 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 20.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 21.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин, не виконував свої службові обов'язки, чим порушив Присягу, що передбачена ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», а також порушив п. 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, і, як наслідок, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України.
Згідно з вимогами абз. 1 пп. 2 п. 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до якого за результатами службових розслідувань за фактом безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу необхідно застосовувати до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції. Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 29.02.2024 №195 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні позивач підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, надані позивачем та представником відповідача відзив на позов, а також додаткові пояснення по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Як підтверджено матеріалами справи, 11.01.2024 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в Харківській області від 11.01.2024 № 81/119-15-2024 про те, що від начальника відділу поліції № 2 Харківського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 надійшла інформація про перебування на службі з ознаками сп'яніння старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 капітана поліції ОСОБА_1 . Під час відпрацювання інформації про перебування капітана поліції ОСОБА_1 у стані сп'яніння начальник ВП № 2 ХРУП № 2 полковник поліції ОСОБА_2 також повідомив, що капітан поліції ОСОБА_1 у період з 19.12.2023 по 25.12.2023 перебував на лікарняному та був відсутній на службі, проте останнім було надано довідку лише за період з 22.12.2023 по 25.12.2023.
Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 18.01.2024 № 191 призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом.
За результатом проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування, який 16.02.2024 затверджено начальником ГУНП в Харківській області.
У зв'язку з виявленими під час службового розслідування порушеннями, наказом начальника ГУНП в Харківській області від 29.02.2024 № 195 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до старшого оперуповноваженого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» від 05.03.2024 №91 о/с, за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" / у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НП України / звільнено капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Частиною 1 ст.8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1,2 ст.18 Закону №580-VIII поліцейській зобов'язаний 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Статтею 24 Закону №580-VIII установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1,2, 4,8,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893).
Пунктом 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Відповідно до п. 9 розділу VІ Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією. У разі якщо уповноважений керівник не має права на накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на поліцейського, він затверджує висновок службового розслідування і одночасно порушує перед старшим прямим керівником, наділеним правом накладати таке стягнення, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського.
Згідно з п. 2 переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом Національної поліції України від 04.10.2018 №929, начальник територіального (у тому числі міжрегіонального) органу Національної поліції України надано повноваження накладати такі види стягнень: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з посади, звільнення зі служби в поліції.
Як встановлено судом, у зв'язку з виявленими під час службового розслідування порушеннями, наказом начальника ГУНП в Харківській області від 29.02.2024 № 195 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до старшого оперуповноваженого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» від 05.03.2024 №91 о/с, за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" / у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НП України / звільнено капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області.
Так, в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією установлено, що 19.12.2023 старший оперуповноважений СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 не вийшов на службу, повідомивши керівництву, що він перебуває на лікарняному. На лікарняному капітан поліції ОСОБА_1 перебував до 25.12.2023 та до роботи приступив 26.12.2023. Згідно з журналом обліку доручень СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у період з 19.12.2023 по 25.12.2023 доручення на виконання не отримував.
Згідно з журналом обліку матеріалів ЄО СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у період з 19.12.2023 по 25.12.2023 на виконання матеріалів ЄО не отримував.
Відповідно до довідки, наданої ВП № 2 ХРУП № 2 від 01.02.2024 №1895/119-59/11-24, капітан поліції ОСОБА_1 у період з 19.12.2023 по 25.12.2023 документи з грифами секретності «Цілком таємно» та «Таємно» не отримував, не обробляв та не розробляв. Відповідно до довідки, наданої ВП № 2 ХРУП № 2 від 19.01.2024 №1155/119-59/10-2024, капітан поліції ОСОБА_1 за період з 19.12.2023 по 25.12.2023 в канцелярії ВП № 2 ХРУП №2 документів не отримував та не реєстрував.
Відповідно до графіку чергувань на грудень 2023, затвердженого начальником ВП №2 ХРУП № 2 полковником поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_1 в період з 19.12.2023 по 25.12.2023 в графіку не значиться.
Відповідно до книги нарядів ВП № 2 ХРУП № 2 від 17.12.2023 № 477, капітан поліції ОСОБА_1 в період з 19.12.2023 по 25.12.2023 на чергування не заступав.
Опитаний під час службового розслідування старший оперуповноважений СКП ВП №2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у власному письмовому поясненні повідомив, що у період часу з 19.12.2023 по 25.12.2023 у нього виникли проблеми зі здоров'ям, а саме гіпертонічний криз (підвищений артеріальний тиск). Вранці 19.12.2023 він повідомив заступникові начальника СКП ВП № 2 ХРУП № 2 підполковнику поліції ОСОБА_3 про те, що йому погано і що він буде звертатися до лікарні. В той же день, коли йому стало краще, приблизно о 12:00 він зателефонував підполковнику поліції ОСОБА_3 , повідомив, що може вийти, однак той сказав ОСОБА_1 зв'язатися з капітаном поліції ОСОБА_4 - поліцейським кадрового підрозділу, з яким потрібно було погодити свої дії. ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 , однак той повідомив, що потрібна довідка від лікаря. 19.12.2023 о 16:30 ОСОБА_1 направився до лікаря-терапевта, у КНП «Міська поліклініка № 21» ХМР. Після огляду йому повідомили про необхідність здати аналізи та пройти лікаря-офтальмолога. Лікарняний йому не відкривали оскільки він не просив, однак вважав, що лікарняний відкривається автоматично. Крім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку у «Територіальному медичному об'єднанні МВС України по Харківській області» у лікаря-терапевта з діагнозом: гіпертонічна хвороба. 20.12.2023 він розпочав прийом ліків, виписаних лікарем та о 12:10 направився до лікаря-офтальмолога на прийом. 21.12.2023 він також був на прийомі у лікаря-терапевта у КНП «Міська поліклініка № 21» ХМР. 22.12.2023 він заключив декларацію з сімейним лікарем ОСОБА_5 , яка відкрила лікарняний з 22.12.2023, де він перебував до 25.12.2023 включно. Копію лікарняного листка непрацездатності він передав в кадри підрозділу. Після виходу на службу йому повідомили про необхідність надати документи, які підтверджують факт перебування на лікарняному. Він отримав довідку у сімейного лікаря, в якій зазначено, що 19, 20 та 21.12.2023 він відвідував лікарів, а з 22 по 25.12.2023 перебував на лікарняному.
До пояснення капітан поліції ОСОБА_1 додав копію висновку фахівця з питань СМЕ, копію довідки за період з 19.12.2023 по 21.12.2023, надану йому сімейним лікарем та скріншоти спілкування з інспектором з кадрів ОСОБА_4 та підполковником поліції ОСОБА_3 на 6 аркушах.
Згідно з довідкою, наданою КНП «Міська поліклініка № 21» ХМР та яку капітан поліції ОСОБА_1 надав дисциплінарній комісії, останній 19.12.2023 о 16:30 відвідав лікаря-терапевта, 20.12.2023 о 12:10 відвідав лікаря-офтальмолога, 21.12.2023 о 09:40 був записаний на прийом до лікаря-терапевта, однак інформація про відвідування зазначеного лікаря у зазначений час не вказана.
Згідно з довідкою з КНП «Міська поліклініка № 21» ХМР від 22.12.2023 № 193, у графі « 5» вказано, що ОСОБА_1 звільнений з 22.12.2023 по 25.12.2023, однак не вказано від чого саме останній був звільнений.
За фактом безпідставної відсутності на службі та невиконання службових обов'язків у період з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 19.12.2023 старшим оперуповноваженим СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітаном поліції ОСОБА_1 комісією ВП № 2 ХРУП № 2 був складений відповідний акт від 29.12.2023 № 20238/119-59/01/12-2023.
За фактом безпідставної відсутності на службі та невиконання службових обов'язків у період з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 20.12.2023 старшим оперуповноваженим СКП ВП №2 ХРУП № 2 капітаном поліції ОСОБА_1 комісією ВП №2 ХРУП №2 був складений відповідний акт від 29.12.2023 № 20265/119-59/01/12-2023.
Також, за фактом безпідставної відсутності на службі та невиконання службових обов'язків у період з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 21.12.2023 старшим оперуповноваженим СКП ВП №2 ХРУП № 2 капітаном поліції ОСОБА_1 комісією ВП № 2 ХРУП №2 був складений відповідний акт від 19.12.2023 № 20280/119-59/01/12-2023.
Опитаний під час службового розслідування старший інспектор-черговий СМ ВП № 1 Чугуївського РУП підполковник поліції ОСОБА_3 повідомив, що до 18.01.2024 він перебував на посаді заступника начальника СКП ВП № 2 ХРУП № 2. У СКП ВП № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області на посаді старшого оперуповноваженого перебуває капітан поліції ОСОБА_1 , який закріплений за лінією розкриття злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. Останній у службі безініціативний, про що неодноразово мав зауваження від керівництва. До виконання посадових обов'язків ставиться недбало, виявляє байдужість, нездатний самостійно вирішувати складні завдання. Має слабкі здібності в організації і забезпеченні ведення результативної роботи. Потребує постійного контролю за якістю виконання вказівок. ОСОБА_1 постійно запізнюється на службу. У СКП ВП № 2 кожного дня о 09:00 підполковником поліції ОСОБА_6 , заступником начальника ВП - начальником СКП, проводиться нарада з підлеглими. Перед ранковою нарадою 19.12.2023 ОСОБА_3 зателефонував капітану поліції ОСОБА_1 для того щоб дізнатися, де він знаходиться. ОСОБА_1 повідомив, що він погано себе почуває. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , щоб він звертався до лікарні та за необхідності відкривав лікарняний. Підполковнику поліції ОСОБА_6 ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_1 буде відкривати лікарняний. У другій половині дня ОСОБА_1 повідомив, що відкрив лікарняний. ОСОБА_1 був відсутній на службі у період з 19.12.2023 по 25.12.2023 включно. Жодних завдань, пов'язаних зі службовою діяльністю за посадою останній не виконував. З ОСОБА_1 ОСОБА_3 за цей час не спілкувався. 26.12.2023 ОСОБА_1 прибув для подальшого несення служби після хвороби. Лікарняний лист ОСОБА_3 не бачив, натомість сказав ОСОБА_1 щоб він віддав його в кадровий підрозділ. У період з 19.12.2023 по 25.12.2023 ОСОБА_1 службові обов'язки не виконував.
З матеріалів службового розслідування також встановлено, що опитаний під час службового розслідування старший інспектор-черговий СМ ВП № 1 Чугуївського РУП капітан поліції ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 був відсутній на службі у період з 19.12.2023 по 25.12.2023 включно. 26.12.2023 ОСОБА_1 прибув для подальшого несення служби після хвороби. ОСОБА_4 запитав у нього, де лікарняний, на що той почав говорити, що він на чергуванні, візьме наступного дня, потім що він після чергування, не встиг взяти. Лікарняний фактично ОСОБА_1 приніс приблизно через 3-4 дні. Однак лікарняний охоплював період з 22.12.2023 по 25.12.2023. Тобто 19.12.2023, 20.12.2023 та 21.12.2023 ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі. ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 , що лікарняний повинен був бути відкритий з 19.12.2023, тому що він був відсутній на службі саме з цієї дати, після чого ОСОБА_1 приніс довідку з лікарні, де було вказано, що 19.12.2023 о 16:30 він був на прийомі у терапевта, 20.12.2023 о 12:10 - у лікаря-офтальмолога, 21.12.2023 о 09:40 записаний на прийом до лікаря - терапевта, однак навіть не зрозуміло, чи потрапив він на прийом, чи ні.
Опитаний під час службового розслідування начальник ВП № 2 ХРУП № 2 полковник поліції ОСОБА_2 у власному письмовому поясненні повідомив, що у ВП № 2 ХРУП № 2 на посаді старшого оперуповноваженого СКП проходить службу капітан поліції ОСОБА_1 , який закріплений за лінією розкриття злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. Останній в роботі безініціативний. До виконання посадових обов'язків ставиться недбало, виявляє байдужість. З рапорту заступника начальника ВП № 2 - начальника СКП ХРУП № 2 підполковника поліції ОСОБА_6 полковнику поліції ОСОБА_2 стало відомо, що 26.12.2023 ОСОБА_1 прибув для подальшого несення служби після хвороби та надав довідку з КНП «Міська поліклініка № 21» ХМР № 193, якою підтверджено факт перебування останнього на лікарняному в період з 22.12.2023 по 25.12.2023, при цьому не надавши документи, які підтверджують його перебування на лікарняному в період з 19.12.2023 по 21.12.2023. Пізніше ОСОБА_1 надав довідку, в якій було вказано, що 19.12.2023 о 16:30 він відвідав лікаря-терапевта, 20.12.2023 о 12:10 відвідав лікаря-офтальмолога та 21.12.2023 о 09:40 був записаний на прийом до лікаря-терапевта. Тобто капітан поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі 19.12.2023, 20.12.2023, 21.12.2023.
У робочий час з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 19.12.2023, з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 20.12.2023, з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 21.12.2023 капітан поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин та не виконував свої службові обов'язки, що підтверджується актами про відсутність на службі від 29.12.2023 № 20238/119-59/01/12-2023, № 20265/119-59/01/12-2023, 20280/119-59/01/12-2023.
Отже, старший оперуповноважений СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у робочі дні 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 20.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 21.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин, не виконував свої службові обов'язки, чим порушив Присягу, що передбачена ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», а також порушив п. 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, і, як наслідок, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим його проходженням служби в Національній поліції України.
У зв'язку з виявленими під час службового розслідування порушеннями, наказом начальника ГУНП в Харківській області від 29.02.2024 № 195 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 4, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до старшого оперуповноваженого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» від 05.03.2024 №91 о/с, за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" / у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НП України / звільнено капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області.
Щодо періоду перебування позивача на лікарняному, суд зазначає, що у висновках службового розслідування зазначено, що старший оперуповноважений СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у робочі дні 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 20.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 21.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин, не виконував свої службові обов'язки, у зв'язку з чим до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В позовній заяві позивач наголошував на тому, що висновки службового розслідування, що 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 20.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 та 21.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин та не виконував службові обов'язки, не відповідають дійсності, оскільки позивач перебував з 19.12.2023 на лікарняному через різке погіршення самопочуття. Про зазначені обставини ОСОБА_1 повідомляв керівництво.
Отже, на його думку, ГУ НП у Харківській області було обізнане про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 починаючи з 19.12.2023, оскільки останній постійно перебував на зв'язку із безпосереднім керівництвом, яке і надало дозвіл бути відсутнім на службі.
Згідно п.3 розділу І Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 01.06.2021 № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність", тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку (далі - тимчасова непрацездатність) - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях.
Строк дії медичного висновку є періодом тимчасової непрацездатності (або періодом, на який непрацездатній особі рекомендовано переведення на легшу роботу) та визначається шляхом встановлення дати початку та дати завершення (п.1 розділу ІІІ вказаного Порядку).
Так, відповідно до пункту 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 липня 2001 року № 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за № 1005/6196, видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234, листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).
Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Згідно довідки №193 від 22.12.2023, виданої КНП "Міська поліклініка №21" ХМР, позивач перебував на лікарняному з 22.12.2023 по 25.12.2023. Після огляду йому встановлено діагноз: Гіпертонія з ускладненням. Гіпертонічний криз (22.12.2023).
В довідці зазначено, що ОСОБА_1 19.12.2023 року об 16:30 год. відвідав лікаря - терапевта. Діагноз: Гіпертонія неускладнена.
20.12.2023 об 12:10 год. позивач відвідав лікаря - офтальмолога. 21.12.2023 об 09:40 год. був записаний на прийом до лікаря - терапевта (Т.1 а.с. 74).
Отже, з наявних в матеріалах справи документів можна зробити висновок, що позивачу відкрито лікарняний 22.12.2023, на якому він перебував по 25.12.2023.
Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що він перебував з 19.12.2023 на лікуванні через погіршення самопочуття та про зазначені обставини повідомляв керівництво, оскільки 19.12.2023 року об 16:30 год. він відвідував лікаря - терапевта, про що зазначено в довідці КНП "Міська поліклініка №21" ХМР №193 від 22.12.2023. При цьому, лікарняний позивачу відкрито значно пізніше - 22.12.2023, тобто в день наступного відвідування лікаря, що також підтвердженою такою довідкою.
Доказів того, що позивачу відкрито лікарняний та сформовано листок про тимчасову непрацездатність саме 19 грудня 2023 року, матеріали справи не містять, позивачем жодних підтверджуючих ці твердження доказів до суду також не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що проходження медичних обстежень не надавало позивачу права безпідставно бути відсутнім на службі у період з 19 по 21 грудня 2023 року. Навіть якщо позивач проходив обстеження й відвідував лікарів у період з 19 по 21 грудня 2023 року, він зобов'язаний був прибувати на службу та у разі хвороби надати листок непрацездатності, оскільки відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про Національну поліцію", поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Дозволу на проходження медичних обстежень з боку керівництва ГУНП в Харківській області позивачу не надавалось, що підтверджується матеріалами службового розслідування, зазначено представником відповідача та не спростовано позивачем.
Зважаючи, що лікарняний позивачу відкрито 22.12.2023, а не 19.12.2023, висновки службового розслідування стосовно того, що старший оперуповноважений СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у робочі дні 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 20.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 21.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин, не виконував свої службові обов'язки у вказаний час, є доведеними та знайшли своє підтвердження.
Відповідно до вимог п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
В акті ГУНП в Харківській області "Про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов'язків капітаном поліції ОСОБА_1 " від 29.12.023 зазначено, що, зокрема, 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступив і не виконував.
При цьому, є незрозумілим, де саме перебував позивач 19.12.2023 з 09.00 год. по 16.30 год. зважаючи, що лікаря позивач відвідав 19.12.2023 року об 16:30 год., про що зазначено в довідці КНП "Міська поліклініка №21" ХМР №193 від 22.12.2023. Пояснень з цього приводу матеріали справи також не містять.
Сама по собі обставина щодо відсутності позивача на службі без поважних причин більше трьох годин поспіль (в даному випадку, 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 16:30) може бути розцінена як прогул, що є достатньою підставою для його звільнення зі служби.
Оскільки службовим розслідуванням підтверджено, що старший оперуповноважений СКП ВП № 2 ХРУП № 2 капітан поліції ОСОБА_1 у робочі дні 19.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 20.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00, 21.12.2023 з 09:00 до 13:00 та з 13:45 до 18:00 був відсутній на службі без поважних причин, не виконував свої службові обов'язки, обставин, що пом'якшують відповідальність, не встановлено як в ходів службового розслідування так і в ході розгляду даної справи, отже правомірно застосовано до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділу поліції №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області» від 29.02.2024 №195 у частині застосування до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «По особовому складу» від 05.03.2024 №91 о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 (0083374) старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, є правомірними, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (адреса 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 13, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 30.09.2024 року по 11.10.2024 року, повний текст рішення виготовлено 14 жовтня 2024 року.
Суддя О.В.Шевченко