Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/6569/24
15.10.2024 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП України в Закарпатській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючий, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №245143 від 11.09.2024р. громадянин ОСОБА_1 11.09.2024р., перебуваючи по вул.Петефі-38 в с.Неветленфолву, Берегівського району, затіяв сварку, кричав та ображав свою співмешканку ОСОБА_2 , погрожував їй фізичною розправою, виганяв з хати, чим вчинив психологічне насильство на нею.
Згідно до вимог ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього закону завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою та оголошенням на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду ОСОБА_1 , на розгляд справи щодо нього не з'явився, рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, до суду не з'явився, клопотання про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляв, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Окрім того, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв'язку, які зазначено в протоколі, однак він жодного разу не з'явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності праавопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до вимог ст.ст.33,280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд забов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопрушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, а саме протокол про адмінправопорушення серії ВАД №245143 від 11.09.2024р., який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, письмові пояснення потерпілої та свідків, дані рапортів працівників поліції, які у своїх поясненнях вказали, що саме громадянин ОСОБА_1 11.09.2024р., перебуваючи по АДРЕСА_2 , затіяв сварку, кричав та ображав свою співмешканку ОСОБА_2 , погрожував їй фізичною розправою, виганяв з хати, чим вчинив психологічне насильство на нею.
Окрім того, як встановлено матеріалами справи, зокрема, з Довідки ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за №13124/106/27/1/03/6-2024 від 12.09.2024р. встановлено, що громадянин ОСОБА_1 13.12.2023р. вже притягався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАп та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., тобто інкриміноване йому адмінправопорушення вчинив протягом року, а відтак суд вважає, що він повторно протягом року вчинив психологічне насильство відносно своєї співмешканки, а відтак суд приходить до висновку, що в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.2 КУаАП, що стверджено зібраними матеріалами.
При цьому суд виходить з того, що основу законодавства України із запобігання насильства в сім'ї становить Конституція України (ст.ст.3,21-24,27-29,32,51-52), а також Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» від 18.12.2011р. №2789-ІІІ зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї» від 25.09.2008р. №599-VI.
Зокрема, насильством в сім'ї відповідно до ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» визнаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Адміністративне законодавство передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або не проходження корекції.
Так, ст.173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність протиправні діяння, а саме- вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути або була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений; не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї і відповідно тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді: накладення штрафу від 3 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до 5 діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Отже, на підставі наведеного, суд вважає вину ОСОБА_1 в скоєнні насильства у сім'ї- повністю доведеною, а кваліфікацію його дій за ст.173-2 ч.2 КУпАП- правильною.
Згідно із ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про адміністративне стягнення суд бере до уваги те, що він раніше до адміністративної відповідальності притягувався, а відтак суд приходить до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді максимального штрафу.
Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, відповідно до вимог та керуючись ст.ст.23,173-2 ч.2, 293-294 КУпАП України, суд-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.173-2 ч.2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 680,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяА. А. Надопта