17 вересня 2024 рокуСправа № 495/3352/24
Номер провадження 2/495/2363/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Братків І.І.,
за участі секретаря судового засідання Райти Е.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15 квітня 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») - Гайова А.С., яка діє на підставі довіреності від 28.12.2023 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариство зобмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі по тексту ТОВ «МІЛОАН», третя особа), в якому просить:
1) стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4742639 від 24.05.2021 у розмірі 48 018,00 грн.;
2) стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.;
3) стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 24.05.2021 ОСОБА_1 з власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» https://miloan.ua, подала заявку на отримання кредиту № 4742639.
Кредитний договір було укладено в електронній формі із використанням одноразового пароля, який прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 4742639 від 24.05.2021.
Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4742639 від 24.05.2021 з ТОВ «МІЛОАН», та останнім на підставі платіжного доручення були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок відповідачки в сумі 12 000,00 грн. Проте, відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що на думку позивача, є грубим порушенням виконання договірних відносин, встановлених ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
13.09.2021 згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 4742639 від 24.05.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідачки.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 48 018,00 грн., з яких:
- заборгованість за тілом кредиту становить 12 000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками становить 36 018,00 грн.;
- заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.;
- заборгованість за пенею становить 0,00 грн.
Позивач стверджує, що відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором № 4742639 від 24.05.2021. Порушення відповідачкою зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суду із відповідним позовом.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ від 16 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху, з визначенням строку для усунення протягом десяти днів.
02.05.2024 на адресу суду черес систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Чернухи Т.М., яка діє на підставі довіреності від 04.01.2024 надійша заява на виконання ухвали суду від 16.04.2024 квитанція про сплату судового збору.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 травня 2024 року було відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Інші процесуальні дії не вчинялися.
Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - Карпенко Ю.Г., діюча на підставі довіреності від 04 січня 2024 року, в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, через систему «Електронний суд» надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення /а.с. 72-75/.
Відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористалася, у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, які повернулися на адресу суду без вручення від 05.07.2024 та 03.09.2024 з відміткою на довідці АТ «Укрпошта» - «За закінченням терміну зберігання», отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.
Представник третьої особи ТОВ «МІЛОАН» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 24 травня 2021 року в особистому кабінеті на сайті ТОВ «МІЛОАН» (https://miloan.ua), ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №4742639 з погодженням натупних умов: заявлена сума 20 000,00 грн.; замовлений строк 15 днів; погоджена сума 12 000,00 грн., погоджений строк 15 днів; комісія за надання 0,00% одноразово; ставка процентів 0,01% за кожен день користування /а.с. 9/.
24 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №4742639.
Згідно з розділом 1 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 12 000,00 грн., строком на 15 днів, термін (дата) повернення кредиту 08 червня 2021 року; комісія за надання кредиту 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 18,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п.п.п. 2.2.2. Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюються з дати наступної за днем кредиту по дату завершення строку (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування /а.с. 19-23/.
На підставі платіжного доручення 47030803 від 24.05.2024 ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 12 000,00 грн. /а.с. 29/.
За ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
13 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір відступлення прав вимоги №07Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до Боржників.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач стверджує, що право вимоги за кредитним договором № 4742639 від 24.05.2021 було відступлено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору про відступлення прав вимоги №07Т від 13.09.2021.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем не надано оригіналу реєстру боржників додаток №1 до договору №07Т від 13.09.2021, згідно з яким можливо було встановити, що право вимоги за кредитним договором № 4742639 від 24.05.2021 дійсно перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Водночас, на підтвердження переходу права вимоги позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, а саме: форми реєстру прав вимоги; акт повернення права вимоги; акт погодження мінімальної ціни; звіт про отримані платежі; форма повідомлення боржника за кредитним договором; акт приймання-передачі Реєстру прав вимог від 13 вересня 2021 року до Договору факторингу №07Т від 13 вересня 2021 року, у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників.
Крім того, на підтвердження розміру заборгованості позивачем до позовної заяви будь-якого розрахунку заборгованості чи інших доказів надано не було.
Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року, по справі №278/2177/15-ц визначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з ч.3 зазначеної статті Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Разом з тим, як зазначено у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Крім того, відповідно до п.44.1 Податкового кодексу України, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, ведуть на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій (п.п.4.5, 4.6). До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ).
Первинні документи банку складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі). До їх обов'язкових реквізитів віднесено: назву документа (форми); дату й місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст й обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) й інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Окрім них, до обов'язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (окрім перелічених вище), також належать: назва одержувача коштів; номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів); сума операції (цифрами й словами) суму операції може бути відображено лише цифрами, якщо цей документ формують за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами НБУ.
Інформацію, наведену в первинних документах, систематизують у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри бухобліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища й підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. До регістрів бухобліку належать й особові рахунки та виписки з них, які банки також повинні складати на паперових носіях чи в електронній формі.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Проте, таких документів у підтвердження видачі коштів та наявної кредитної заборгованості суду не надано.
Відповідно до вимог ч.ч.1,3 та 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із частиною першою ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до вимог ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження№61-17205ск19.
Позивачем не надано до суду будь-яких первинних документів, передбаченими наведеними законодавчими та нормативними актами, на підставі яких суд мав би можливість встановити факти надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів, їх розміру, а також будь-яких документів, на підставі яких суд міг би перевірити правильність розрахунку заборгованості відповідача.
У зв'язку із цим у суду відсутні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4742639 від 24.05.2021 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан». Зазначене, у свою чергу, свідчить про недоведеність позивачем порушення його майнових прав, а відтак і наявності у нього права на подання цього позову до відповідача.
Таким чином, враховуючи вище наведені положення чинного процесуального та матеріального законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог.
Вирішуючи згідно вимог ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ч.1 ст.141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача і залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897.
Представник позивача - Гайова Анастасія Сергіївна, РНКОПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», код ЄДРПОУ 40484607, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17/21.
Суддя Ірина БРАТКІВ