15 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 755/18351/18
провадження № 51-3354 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_4 на вирокДніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року,
встановив:
Як вбачається із наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення, а саме період з 07 вересня 2018 року по 10 вересня 2019 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
По справі вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року вирок районного суду залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою з доповненнями, датованою 08 липня 2024 року, у якій просить переглянути судові рішення щодо нього та задовольнити його касаційну скаргу.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Як убачається із касаційного провадження, 30 травня 2023 року засуджений ОСОБА_4 вперше звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року касаційну скаргу засудженого залишено без руху у зв'язку з невідповідністю скарги вимогам ст. 427 КПК України та ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2023 року повернуто вказану касаційну скаргу засудженому, оскільки ним не усунуто в установлений строк недоліки касаційної скарги.
16 травня 2024 року засуджений ОСОБА_4 вдруге звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та клопотанням про поновлення строку на їх касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року повернуто вказану касаційну скаргу засудженому, оскільки ним не усунуто в установлений строк недоліки касаційної скарги.
10 жовтня 2024 року від засудженого ОСОБА_4 вкотре надійшла касаційна скарга з доповненнями, датована 08 липня 2024 року, на вирокДніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, у якій він просить переглянути судові рішення щодо нього та задовольнити його касаційну скаргу.
Проте вказана касаційна скарга не містить клопотання про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи суд не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи те, що засуджений ОСОБА_4 звертається до Верховного Суду із касаційною скаргою після закінчення строку касаційного оскарження та не порушує питання про поновлення цього строку, то вона підлягає поверненню заявникові.
Слід зауважити, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас Верховний Суд звертає увагу, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 знову не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.
При цьому для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правничою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може скористатися безоплатною правничою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, суд
постановив:
Касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, з усіма доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3