Справа № 761/37395/24
Провадження № 1-кс/761/24897/2024
08 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні №12024111150000997 від 15.08.2024,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні №12024111150000997 від 15.08.2024.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає про те, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111150000997 від 15.08.2024 за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст.162, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України.
15.08.2024 Вишгородським РУП ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024111150000997.
15.08.2024 кримінальне провадження за №12024111150000997 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України перекваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
15.08.2024 Вишгородським РУП ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом викрадення майна належного ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024111150000998.
15.08.2024 Вишгородським РУП ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом викрадення майна належного ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024111150000999.
15.08.2024 матеріали кримінальних проваджень №12024111150000997, №12024111150000998, №12024111150000999 об'єднано в одне кримінальне провадження за №12024111150000997.
27.08.2024 постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчим СУ ГУ НП в Київській області.
23.09.2024 СУ ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом прокинення на територію ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024110000000478 .
23.09.2024 СУ ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом хуліганських дій відносно ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024110000000479 .
23.09.2024 матеріали кримінальних проваджень №12024111150000997, 12024110000000478, №12024110000000479 об'єднано в одне кримінальне провадження №12024111150000997.
23.09.2024 кримінальне провадження №12024111150000997 від 15.08.2024 в частині заяви ОСОБА_8 перекваліфіковано з ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
24.09.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України.
25.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.10.2024 включно.
07.10.2024 першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 15.11.2024.
Підозра у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: протоколом огляду місця події від 15.08.2024, проведеного за участі судово-медичного експерта, в ході якого проведено огляд трупу ОСОБА_7 . Крім того, в ході вказаного огляду зафіксовано обстановку вчинених кримінальних правопорушень; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила, обставини події 15.08.2024, які відбувались за її участі; протоколом впізнання особи за фотознімком, де ОСОБА_8 впізнає підозрюваного ОСОБА_5 ; рапортом УКР ГУНП в Київській області згідно якого мобільний номер ОСОБА_5 , фіксується на місці події о 11 год. 28 хв., після чого о 11 год. 59 хв. фіксується в напрямку м. Вишгорода; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_12 ; висновком судово медичної експертизи; іншими; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_5 інкримінуються діяння, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до нетяжкого та тяжкого злочину, відповідальність за одне з яких передбачає виключно позбавлення волі строком від семи до десяти років, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, а підозра пред'явлена ОСОБА_5 є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, відтак просив задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується жодним з долучених до матеріалів клопотання доказом, оскільки ОСОБА_5 тілесних ушкоджень відносно потерпілого не завдавав, погроз застосуванням насильство не застосовував, будь яких активних дій не вчиняв. Крім того, захисник також зазначив, що ризики, на які посилається прокурор, також є не підтвердженими. Так, захисник зазначив, що ОСОБА_5 не має наміру переховуватися, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, має на утриманні одну неповнолітню дитину, а також має дитину з інвалідністю від попереднього шлюбу. Відтак просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням в умовах не свободи.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав доводи захисника та також просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111150000997 від 15.08.2024 за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст.162, ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України.
15.08.2024 Вишгородським РУП ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024111150000997.
15.08.2024 кримінальне провадження за №12024111150000997 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України перекваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
15.08.2024 Вишгородським РУП ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом викрадення майна належного ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024111150000998.
15.08.2024 Вишгородським РУП ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом викрадення майна належного ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024111150000999.
15.08.2024 матеріали кримінальних проваджень №12024111150000997, №12024111150000998, №12024111150000999 об'єднано в одне кримінальне провадження за №12024111150000997.
27.08.2024 постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчим СУ ГУ НП в Київській області.
23.09.2024 СУ ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом прокинення на територію ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024110000000478 .
23.09.2024 СУ ГУ НП в Київській області внесено відомості в ЄРДР за фактом хуліганських дій відносно ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та зареєстровано кримінальне провадження за №12024110000000479 .
23.09.2024 матеріали кримінальних проваджень №12024111150000997, 12024110000000478, №12024110000000479 об'єднано в одне кримінальне провадження №12024111150000997.
23.09.2024 кримінальне провадження №12024111150000997 від 15.08.2024 в частині заяви ОСОБА_8 перекваліфіковано з ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
24.09.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України.
25.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.10.2024 включно.
07.10.2024 першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 15.11.2024.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Таким чином, враховуючи поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано ризики переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміновані ОСОБА_5 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесені до не тяжкого та тяжкого злочину, відповідальність за одне з яких передбачено у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що ОСОБА_5 інкримінуються вчинення злочину що призвело до загибелі людини, що вказує на антисоціальну спрямованість підозрюваного та дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_5 .
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Так, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Надаючи оцінку можливості впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
Також на переконання слідчого судді на даний час продовжує існувати ризики того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування на даний час триває, та стороною обвинувачення здійснюються слідчі та процесуальні дії для встановлення всіх обставин по справі.
Крім того, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що також існує ризик, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочину діяльність, оскільки останній підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушеннях.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України віднесені до категорії не тяжких та тяжких злочинів, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров'я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявністю реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також слідчий суддя вважає доведеними і об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, слідчий суддя відзначає, що постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 07.10.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 15.11.2024, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.
Також слідчим суддею враховано і високий ступінь небезпеки злочину, який спричинив загибель людини, а тому такі обставини з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України дають підстави не визначати розмір застави, оскільки такий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 листопада 2024 року, включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1