Справа №: 398/3631/24
провадження №: 2/398/2396/24
Іменем України
"15" жовтня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Москалик В. В.,
за участі секретаря судового засідання Тараненко А.Р.,
позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Харути В.А.,
представника органу опіки та піклування - Панагбєєвої Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Харута Вікторія Анатоліївна , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області, про визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Харута В.А. , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області, про визначення місця проживання дитини, малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
В обгрунтування позову посилається на те, що сім'я з відповідачкою не склалася, шлюб розірвано в судовому порядку, відповідачка з жовтня 2018 року знаходиться за кордоном, повернулася тільки через три роки на короткий період часу, їхній син ОСОБА_5 залишився проживати з батьком та його батьками, які допомагають у вихованні дитини. Відповідачка з 2018 року майже не спілкується з сином, зрідка йому телефонує, не цікавиться життям дитини та його розвитком, успіхами та досягненнями дитини, станом його здоров'я, приїжджаючи періодично до м. Олександрії, відповідачка забирала сина на короткий період часу, по декілька годин. Батько створив дитині всі умови для його гармонійного розвитку, відводив сина до садочку, потім до школи, піклувався про його здоров'я, звертався з ним до лікаря-педіатра, відвідував батьківські збори у дошкільному закладові освіти та в школі, цікавиться успіхами дитини в навчанні, винаймає викладачів іноземної мови, які додатково займаються з сином поглибленим вивченням англійської мови, повністю забезпечує сина матеріально, у дитини є все необхідне для навчання і розвитку, у дитини з батьком склалися довірливі теплі відносини, син має велику прихильність до батька. У зв'язку з тим, що відповідачка належним чином не приймала участі у матеріальному забезпеченні дитини, позивач звертався до суду з позовом про стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина ОСОБА_5 до його повноліття, який був задоволений рішенням Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області від 17.06.2024 у справі № 398/2229/24. Також позивач звертався до комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради із заявою про позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 , однак комісія визнала недоцільним позбавлення відповідачки батьківських прав. Відповідачка приїхала у м. Олександрію на засідання комісії і пояснила, що створила нову сім'ю, народила ще одну дитину та бажає забрати сина ОСОБА_5 за своїм місцем проживання, інформація про яке на сьогодні нікому невідома. Позивач вважає, що таке бажання суперечить найкращим інтересам дитини, адже син від самого народження проживає з батьком в м.Олександрії, тут він ходив в садочок, тепер навчається в гуманітарному ліцеї, в ньому є шкільні друзі, а також друзі за місцем його постійного проживання, дитина від народження перебуває на обліку в одного й того самого педіатра, з яким укладено декларацію. Син відвідує гуртки, поглиблено вивчає іноземні мови, з ним займаються репетитори, яких оплачує батько. Зміна місця проживання сина може негативним чином вплинути на його фізичний і духовний розвиток і в цілому на його психологічний стан. Викладені в позові обставини позивач підтверджує документально, а також можуть підтвердити свідки.
Ухвалою суду від 29.07.2024 у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.08.2024 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в ньому, просили визначити місце проживання ОСОБА_4 разом з батьком, за місцем його проживання. Позивач зазначив, що на цей час проживає з сином у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подала заяви від 19.08.2024 та від 21.09.2024 про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Представник третьої особив судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні повідомив, що він мешкає з батьком, бабусею та дідусем, йому подобається жити з ними, жити з мамою він не бажає, однак не проти бачитися з нею частіше.
Вислухавши пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.04.2013 до 21.01.2020, що підтверджується рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.12.2019 у справі № 398/3407/19.
Від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з рішення Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області від 17.06.2024 у справі № 398/2229/24, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 10.05.2024 № 164/9/10/3 за результатами розгляду матеріалів про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті, зокрема, встановила, що з 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 припинили проживати однією родиною, офіційно шлюб розірвано у 2019 році, за інформацією ОСОБА_1 син ОСОБА_5 залишився проживати з батьком, а мати виїхала за межі України. Мати дитини ОСОБА_3 категорично висловилася проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , підтвердила, що дійсно має іншу родину та довготривалий час проживає за межами України, але вона систематично спілкується з сином, цікавиться успіхами в навчанні, станом здоров'я і має бажання забрати дитину за своїм місцем проживання, також повідомила, що систематично перераховувала кошти на утримання дитини, але після народження другої дитини та її лікування вона не підтримувала Данила матеріально. На даний час ситуація змінилася і вона бажає продовжувати матеріально та морально свого сина від першого шлюбу. Також була заслухана думка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що він спілкується з матір'ю засобами електронного зв'язку, йому відомо, що мати перераховувала на його утримання кошти. Також ОСОБА_5 повідомив, що він бажає підтримувати відносини з матір'ю і не проти під час канікул пожити з нею. Враховуючи викладене, керуючись найкращими інтересами дитини, виконавчий комітет Олександрійської міської ради дійшов висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_6 .
Згідно довідки Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради про реєстрацію місця проживання особи № 1960 від 18.02.2020 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 17.10.2015.
Згідно з довідками КП "Житлогосп" про склад сім'ї від 23.04.2024 та від 26.05.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_2 , син ОСОБА_4 дійсно проживає за цією адресою без реєстрації разом з батьком з 2013 року.
Позивач працевлаштований та позитивно характеризується за місцем роботи, що підтверджується відповідною характеристикою, виданою за місцем роботи ОКВП "Дніпро-Кіровоград" від 22.03.2024.
З акта обстеження житлово-побутових умов від 22.02.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що позивач створив належні умови для виховання та розвитку дитини.
Згідно з характеристикою практичного психолога Гуманітарного ліцею Олександрійської міської ради від 19.03.2024 № 01.23/109 дитини ОСОБА_4 родина для хлопчика це батько, мама, дідусь, бабуся, тітка та двоюрідний брат, найближчими в даний час є батько та дідусь, у ставленні до матері висловлює позитивні характеристики, сумує за матір'ю, але вказує своє розуміння її відсутності, мати не стабільно виходить на зв'язок, ставлення до батька дуже прихильне, батько характеризується хлопчиком як людина, якій він довіряє, максимально комфортно та у безпеці почуває себе з батьком.
Такі ж висновки наявні у витягу з протоколу засідання педагогічної ради Гуманітарного ліцею Олександрійської міської ради від 15.03.2024 № 02.
Також за характеристикою Гуманітарного ліцею Олександрійської міської ради від 19.03.2024 № 01.23/108 ОСОБА_6 , учень 4-А класу, навчається в Гуманітарному ліцеї з першого класу, хлопчика виховує тато ОСОБА_1 , який приділяє належну увагу вихованню і навчанню сина, систематично відвідує школу, цікавиться успіхами хлопчика, відвідує батьківські збори, мати ОСОБА_3 з сім'єю не проживає, коли ОСОБА_5 навчався у другому класі, декілька разів забирала хлопчика після уроків.
Згідно з характеристикою закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 35 від 09.04.2024 № 28 дошкільний заклад Данило відвідував з 2016 до 2019 р.р., на початку відвідування дитячого закладу вихованням хлопчика займалися батьки разом, але в середній та старшій групах вихованням ОСОБА_5 займалися лише тато, ОСОБА_1 , та бабуся, ОСОБА_7 , мами протягом періоду двох років відвідування дитиною садочку не бачили.
Згідно з довідкою лікаря-педіатра КП "Центр первинної медіко-санітарної допомоги м. Олександрії" Олєйнікова А.В. від 05.04.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обслуговується і стоїть на обліку, з жовтня 2020 року на прийом до лікаря батько ОСОБА_1 з сином приїжджав сам, мати дитину на прийом не приводила, не спілкувалася з лікарями, станом здоров'я не цікавилася.
За письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 16.04.2024 , який є хрещеним батьком ОСОБА_5 у 2013 році, ОСОБА_1 фактично виховує сина сам, повністю забезпечує дитину матеріально, постійно цікавиться навчанням сина, мати у 2018 році поїхала за кордон, до цього часу приїжджала двічі, телефорнує синові вкрай рідко, останні кілька місяців взагалі не телефонувала.
За письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 14.04.2024, яка викладає англійску мову ОСОБА_5 з 2021 року, вона не бачила матері Данила поряд з сином, мати не цікавилася успіхами сина у навчанні, не виявляла зацікавленість у його подальшій долі, про стан здоров'я, забезпечення необхідним харчуванням, предметами побуту, канцелярськими товарами, цифровою технікою для навчання та духовним і фізичним розвитком займається тато ОСОБА_1 та дідусь з бабусею.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради, враховуючи інформацію, надану ОСОБА_1 , зокрема, що мати дитини ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , виїхала за межі України, а ОСОБА_5 залишився проживати з батьком, з наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 виконує свої батьківські обов'язки, займається розвитком дитини, відвідує навчальний заклад, цікавиться успіхами сина, а також те, що мати не заперечує проти проживання сина з батьком, дійшов висновку про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , про що надав відповідний висновок від 15.10.2024 № 356/9/10/3.
Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.
Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 14.12.2016 по справі № 6-2445цс16.
За змістом ст. 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Враховуючи інтереси малолітньої дитини, приймаючи до уваги вік дитини та встановлені судом обставини, а саме, що на даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком, та бажає залишитися проживати саме з ним, батько у повному обсязі створює всі необхідні умови для виховання, проживання та нормального розвитку дитини в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості, суд дійшов висновку, що необхідно визначити місце проживання малолітнього саме з батьком ОСОБА_1 , за місцем проживання батька.
Керуючись ст.ст. 10, 18, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Олександрійської міської ради Олександрійського району Кіровоградської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , за місцем проживання батька.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16.10.2024.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК