Справа № 396/722/24
Провадження № 2/396/369/24
14.10.2024 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Цесельської О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 104820.26 грн. та понесені судові витрати.
Позов обґрунтовує тим, що відповідно до договору споживчого кредитування від 26.11.2024 року № 1010823438 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 90738.44 грн. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01.02.2024 року утворилася заборгованість в загальній сумі 104820.26 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 86739,93 грн., заборгованість за процентами 8,78 грн., заборгованість за комісією 18071,55 грн. Позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Ухвалою Новоукраїнського районного суду від 30.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено з повідомленням сторін.
Відповідачу було направлено копії позовних матеріалів, які вона отримала, що підтверджується поштовим повідомленням.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала. Заперечень проти розгляду справи в спрощеному провадженні не подала.
14.10.2024 року представник відповідача - адвокат Ведющенко В.В. подав клопотання про розгляд справи без участі сторони відповідача та вказав, що позивач позов визнає частково без суми комісії, нарахування якої вважає нікчемним.
Дослідивши надані сторонами письмові докази, оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності і достатності, суд на їх підставі встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:
Судом встановлено, що 26.11.2022 року між АТ«ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування №11010823438, відповідно до умов якого, відповідач отримала споживчий кредит в сумі 90738.44 грн. на строк 36 місяців. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,4%, розмір процентної ставки 0,01% річних. ОСОБА_1 зобов'язалася здійснювати повернення кредиту шляхом сплати ануїтетного платежу в розмірі 3791.24 грн. щомісяця та 3791.09 грн. (останній платіж).
Підписана заява містить графік платежів із сумою платежу за розрахунковий період та інше (а.с. 9-10).
До зазначеної заяви додано публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у новій редакції, яка діє з 21.03.2022 року (а.с. 13-17).
Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов'язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.61642756.38308.25578 від 26.11.2022 року відповідно до якого АТ "ПУМБ" перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 90738,44 грн (а.с. 22 зв.), факт отримання коштів не заперечується відповідачем та її представником.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернула, про що не заперечила відпоідач та її представник.
З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що у відповідача станом на 01.02.2024 року виникла заборгованість перед АТ «ПУМБ» в загальному розмірі 104820.26 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 86739,93 грн., заборгованість за процентами 8,78 грн., заборгованість за комісією 18071,55 грн.
АТ «ПУМБ» направив відповідачу ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення), в якій міститься вимога про виконання всіх зобов'язань перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором в загальному розмірі 104820.26 грн. не пізніше 30 днів з дня отримання вимоги (а.с. 19).
Згідно із ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
На переконання суду, вимога банку щодо стягнення заборгованості за комісією, як складової заборгованості за кредитним договором № 1010823438 від 26.11.2022 року задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. Вказаний платіж є платою за послугу банку, вимагати придбання якої забороняла частина 3статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Тому така умова договору порушує публічний порядок.
За змістом заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування, наданим розрахунком і банківською випискою, вбачається, що позивачем заявлено вимоги щодо стягнення комісії як щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, яке узгоджено з відповідачкою згідно із встановленими тарифами. Тобто АТ «ПУМБ» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальницею. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальниці, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Укладеним між сторонами кредитним договором встановлено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1,4% без уточнення систематичності запиту інформації щодо кредиту споживачем.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в розмірі 1,4 %, є нікчемним.
Таким чином, позовні вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд приходить до висновку, що розрахунок, проведений позивачем АТ «ПУМБ», є частково обґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, однак з огляду на вищенаведене позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 86748.71 грн., з яких: 86739.93 грн. - заборгованість за кредитом; 8.78 грн. - заборгованість за процентами.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 82.75% позову (86748.71 грн. : 104820.26 грн. х 100%), а сплачено 2422,40 грн. судового збору, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 2004.54 грн. судових витрат (82.75 % х 2422,40 грн. : 100%).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 206, 211, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ) заборгованість за кредитним договором №1010823438 від 26.11.2022 року, в розмірі 86748 (вісімдесят шість тисяч сімсот сорок вісім) гривень 71 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2004 (дві тисячі чотири) гривні 54 копійки.
В іншій частині відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. С. Цесельська