Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
07.10.2024
394/640/24
2-о/394/42/24
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: Краснопольської Л.П.
при секретарі судового засідання: Довгій С.В.
за участю представника заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ цивільну справу за заявою заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в особі Новоархангельського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про встановлення факту, що має юридичне значення),-
Представник заявниці звернулася до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначивши, що ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гереженівка Уманського району Черкаської області. Батьками заявниці були ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . З дитинства позивач була зареєстрована та проживала разом із батьками по АДРЕСА_1 з 29.10.1975 по 1995 рік включно. Згідно даних погосподарських книг за період з 1975-1995 роки, адреса реєстрації та проживання позивача вказана без зазначення номеру будинку, оскільки нумерація будинків по вказаній вулиці в окресленому періоді не проводилась. В період з 01.09.1983 року по 31.05.1991 роки ОСОБА_2 навчалася в Бабанській допоміжній школі-інтернаті. ІНФОРМАЦІЯ_6 у позивачки народилася донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . На теперішній час позивач постійно проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 . За все своє життя ОСОБА_2 ніколи не отримувала паспорт громадянки України. В 2021 році, позивач звернулася до Новоархангельського сектору Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області з заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України. Однак Новоархангельським районним сектором Управління державної міграційної служби України в Кіровоградської області було відмовлено заявниці в оформленні паспорта громадянина України, по причині не надання нею рішення суду про встановлення факту постійного проживання заявниці в неповнолітньому віці разом з батьками (чи одним з батьків) на території України станом на 24.08.1991 рік. Оскільки відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку набуття громадянства України, заявник повинен зокрема подати документи, що підтверджують народження його на території України, чи постійне проживання на ній або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.
Просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме6факт постійного проживання позивача у неповнолітньому віці, разом з батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , станом на 24.08.1991 року на території України.
Заявниця та її представник в судовому засіданні, заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити та встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки встановлення даного фактиу необхідне заявниці для отримаення паспорта громадянина України.
Представник заінтересованої особи - Новоархангельського сектору Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, в судове засідання не з'явилась, подала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі, надавши суду свої письмові пояснення, де поклалася на суд при вирішенні спірного питання.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши їх, дійшов до наступних висновків:
Судом встановлено, що предметом розгляду є справа окремого провадження, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту постійного проживання в неповнолітньому віці, разом з батьками на території України станом на 24.08.1991 рік.
Згідно з ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за вийнятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Ч. 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гереженівка Уманського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Гереженівською сільською радою Уманського району Черкаської області, актовий запис №17, в якому в графі батько зазначено « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі мати « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13-14).
З огляду на Довідку ДПІ у Новоархангельському районі від 22.10.2001 року, ОСОБА_2 було присвоєно ідентифікаційний номер (а.с. 14).
Згідно копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 08.07.2020 року, виданого Уманським міськрайонним відділом ДРАЦС Центрального МУ МЮ (м. Київ) та серії НОМЕР_2 від 17.09.2020 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис №15, місце смерті Черкаська область, Уманський район, с. Гереженівка (а.с. 16), а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис №13, місце смерті Черкаська область, Уманський район, с. Гереженівка (а.с. 17).
Відповідно до Довідки №92 від 18.06.2024 року, виданої Дмитрушківською сільською радою Уманського району Черкаської області Гереженівського старостинського округу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 з 29.10.1975 по 1995 рік включно. Разом з нею в даному будинку були зареєстровані та проживали її батьки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с 18).
Згідно з копією Погосподарської книги за 1991-1995 роки в будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані: уповноважений власник - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с. 19-31).
Відповідно до Довідки №82/10-06 від 11.04.2024 року, виданої КЗ «Бабанська спеціальна школа Черкаської обласної ради», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , дійсно навчалась в Бабанській допоміжній школі-інтернаті (Наказ№90) з 01.09.1983 року на 31.05.1991 роки. В 1991 році вибула із школи (а.с. 32).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 30.05.2024 року, виданого повторно Новоархангельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Одеса, позивач народила дочку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 (а.с. 33).
Відповідно до Довідки про склад сім'ї №288 від 17.05.2024 року, виданої Підвисоцькою сільською радою, до числа зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_2 входять: уповноважений власник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , співмешканець - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , дочка - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , зять - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , онук - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_18 (а.с. 34).
З огляду на Довідку №232 від 12.04.2024 року, виданої виконкомом Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 фактично проживає з 1995 року без реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 35).
Згідно з Акту обстеження житлово-побутових умов проживання №8 від 17.05.2024 року, на час перевірки в домоволодінні АДРЕСА_2 дійсно проживають: ОСОБА_2 , співмешканець - ОСОБА_9 , дочка - ОСОБА_10 , онук - ОСОБА_12 (а.с. 36).
За Інформацією Державної міграційної служби України №6.14692/2-24 від 16.05.2024 року, дані щодо оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 відсутні (а.с. 38).
Згідно Листа №3525-148/3525-1-20 від 25.09.2020 року, наданого Новоархангельсьим районним сектором Управління державної Міграційної служби України в Кіровоградській області ДМС України, в зв'язку з подачею документів та інформації в неповному обсязі, необхідному для оформлення паспорту громадянина України, було відмовлено в оформленні паспорта громадянина України та рекомендовано звернутися до суду для оформлення рішення постійного проживання станом на 24.08.1991 рік на території України в неповнолітньому віці разом з батьками (а.с. 39).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що знає заявницю, як свою мати, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , перший час проживала в с. Гереженівка Уманського району Черкаської області, а з 1991 року проживає в с. Нерубайка Голованівського району Кіровоградської області. Пам'ятає, що бабуся з дідусем називали її дочкою. Підтвердила, що заявниця є ОСОБА_2 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, знає заявницю, як свою сусідку, яка з 1991 року приїхала до с. Нерубайка Голованівського району Кіровоградської області, де одружилася та народила дочку. Їй відомо, що до цього заявниця проживала разом з батьками в Черкаській області. Підтвердила, що заявниця є ОСОБА_2 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що з 1991 року знає її як сусідку, пам'ятає її батьків ОСОБА_15 і ОСОБА_16 . Підтвердила, що заявниця є ОСОБА_2 .
Разом з тим, представником Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби були надані пояснення по справі, який зазначив, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, дотримуючись вимог статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови та порядок набуття громадянства України регламентуються законом України «Про громадянство України» та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень. При зверненні до територіального підрозділу ЦКМУ ДМС з питання встановлення належності до громадянства України, заявниці слід надати зокрема судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.2024/або станом на 13.11.1991 або судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України батьків, з якими особа в неповнолітньому віці проживала на території України, станом на 24.08.2024/або станом на 13.11.1991 року.
Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України. Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України».
Тобто у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження обставини постійного проживання на території України на зазначену дату може бути рішення суду.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розкрито зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії, при цьому факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин, які встановлюються в судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК (ст. 315 ЦПК, згідно змін від 15.12.2017 р.) та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду у суді можуть бути зокрема заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Закон передбачає можливість встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться і факти постійного проживання на території України, що можуть мати значення для виникнення права особи на набуття громадянства України.
Статтею 4 Конституції України визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав.Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у п. 2, - з 13 листопада 1991 року (ч.2 ст. 3 Закону України «Про громадянство України»).
Тобто, встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.
Таким чином, оскільки в даному випадку заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання у неповнолітньому віці на території України для встановлення належності до громадянства України, суд доходить висновку, що вказаний факт підлягає встановленню на підставі статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України».
Пунктом 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24.08.1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.
Аналогічні за своїм змістом правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).
Суд вказує, що у пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ст. 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Як було з'ясовано у судовому засіданні, заявниця звернулася до суду, оскільки маючи намір оформлення паспорту громадянина України, отримала відмову Новоархангельського сектору Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, через відсутність в неї рішення суду про встановлення факту постійного проживання в неповнолітньому віці разом з батьками станом на 24.08.1991 рік на території України. Під час розгляду справи було встановлено, що заявниця була зареєстрована і постійно проживала по АДРЕСА_1 з 29.10.1975 по 1995 роки, разом зі своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Станом на 24.08.1991 рік, ОСОБА_2 виповнилось повних 15 років, а отже вона на той час була неповнолітньою особою; ці ж обставини підтверджені показами свідків, відповідно сукупністю доказів в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , постійно проживала в неповнолітньому віці разом з батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Зі змісту заяви вбачається, що заявником перед судом порушується питання встановлення факту постійного проживання у неповнолітньому віці на території України, яке прямо впливає на набуття громадянства України за територіальним походженням особи.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявниця у інший спосіб не може довести даний факт і зазначені обставини перешкоджають подальшій реалізації її прав у визначений законом спосіб, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у зв'язку із чим суд встановлює факт постійного проживання заявниці саме в неповнолітньому віці на території України, станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України (13 листопада 1991 року), заява про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання на території України) породжує юридичні наслідки для заявниці, оскільки дає їй можливість отримати паспорт громадянина України; для встановлення факту не визначено іншого, окрім судового порядку, при цьому, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України судові витрати по справам окремого провадження не відшкодовуються, тому суд відносить судові витрати на рахунок заявника по справі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 260, 263, 271, 293, 294, 315-319 ЦПК України, п.п. 7,10 Порядку набуття громадянства України, ст. 3 ЗУ України «Про громадянство України», п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 лютого 2021 року в справі № 522/20494/18, суд
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в особі Новоархангельського сектору Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про встановлення факту, що має юридичне значення) - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання в неповнолітньому віці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_20 разом з батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Витрати по сплаті судового збору залишити за заявником.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію даного рішення вручити учасникам та надіслати учасникам справи, які не були присутні в залі судового засідання, поштою не пізніше наступного дня.
Ідентифікаційні дані учасників справи:
ОСОБА_2 , номер облікової карти платника податків Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Центрально-Південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в особі Новоархангельського сектору Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, код ЄДРПОУ 45200774, місцезнаходження: вул. Єгорова Олексія, 25а, м. Кропивницький, Кіровоградської області.
Дата складення повного тексту рішення 16 жовтня 2024 року
Суддя: