справа № 274/6849/24
провадження № 2/0274/1666/24
Рішення
Іменем України
16.10.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу-
27.08.2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, згідно якого просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3 , який зареєстрований 29.08.2009 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 504 та після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище.
В обґрунтування пред'явлених вимог посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, в зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на ведення спільного господарства, вирішення матеріально побутових проблем. Зазначає, що не бажає примирення, впевнена, що сімейні та шлюбні стосунки з відповідачем налагодити неможливо.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 12.09.2024 року позов ОСОБА_2 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін ( а.с. 18-19).
В судове засідання позивачка не з"явилася, 04.10.2024 року на адресу суду спрямувала заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягає на розірванні шлюбу, просить не застосовувати заходи щодо примирення подружжя ( а.с. 28).
Представник відповідача ОСОБА_1 не заперечив проти задоволення позовних вимог, вказав, що сторони на даний час підтримують зв"язок.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб 29.08.2009 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, між сторонами зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 504 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6 -7).
Зі змісту позову вбачається, що сторони спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, шлюб існує формально.
Відповідно до ст.110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка , і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить із того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім"ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, а тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Позивачка, у шлюбі змінювала прізвище, просить після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 ".
Як вбачається зі змісту ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи вимоги ст. 113 СК України дошлюбне прізвище позивачки слід відновити, змінивши прізвище з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_6 ".
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки 1211,20 грн сплаченого судового збору ( а.с. 3).
Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 141, 211, 258,263-265,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 504, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.
Відновити ОСОБА_2 її дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 ".
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Вдовиченко