Справа № 274/7208/24 Провадження № 1-в/0274/1057/24
09.10.2024 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з державною установою «Райківська виправна колонія (№ 73)» провадження за заявою про звільнення від кримінального покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбуває покарання у державній установі «Райківська виправна колонія (№ 73)»,
до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про звільнення від кримінального покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння на підставі Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ. Засуджений свою заяву мотивує тим, що він вичинив крадіжку майна, вартість якого менша за 3028 грн., а тому його слід звільнити від кримінальної відповідальності.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав власну заяву.
Представник державної установи «Райківська виправна колонія (№ 73)» в судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви засудженого.
Прокурор в судовому засіданні проти заявленого клопотання засудженого не заперечила.
Перевіривши доводи заяви, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд доходить таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 у справі № 761/42014/23, який набрав законної сили 05.04.2024, ОСОБА_5 призначено покарання:
- у виді позбавлення волі на строк 5 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто за вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану. Згідно з вироком кримінальне правопорушення вчинене 24.10.2023, вартість майна, яке було предметом крадіжки, становить 1477 грн. 94 коп., потерпілий - ТОВ «АТБ-маркет».
Окрім того, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 у справі № 761/47529/23, який набрав законної сили 09.04.2024, ОСОБА_5 призначено покарання:
- у виді позбавлення волі на строк 5 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану. Згідно з вироком кримінальне правопорушення вчинене 23.10.2023, вартість майна, яке було предметом крадіжки, становить 912 грн. 42 коп., потерпілий - ТОВ «АТБ-маркет»;
- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, визначеними ч. 1 ст. 70 КК України частково складено покарання, призначене ОСОБА_5 за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 761/42014/23 з покаранням призначеним даним вироком, та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та 1 місяць, зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 25 жовтня 2023 року по 26 жовтня 2023 року включно із розрахунку день за день, відповідно до вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 761/42014/23.
Окрім того, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2024 у справі № 759/22711/23, який набрав законної сили 23.04.2024, ОСОБА_5 призначено покарання:
- у виді обмеження волі строком на 1 рік за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
- у виді позбавлення волі строком на 5 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України, тобто за вчинення закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану. Згідно з вироком кримінальне правопорушення вчинене 18.12.2023, вартість майна, яке було предметом крадіжки, становить 929 грн. 09 коп., потерпілий - ТОВ «Сільпо-Фуд»;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 року у справі № 761/42014/23, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
- на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України зараховано в строк покарання за цим вироком частково відбуте покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва з 25 жовтня 2023 по 26 жовтня 2023 включно із розрахунку день за день.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.08.2024 вирішено питання про застосування покарання за наявності кількох вироків щодо засудженого ОСОБА_5 .
Так, вказаною ухвалою постановлено за наявності щодо засудженого ОСОБА_5 вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 (справа № 761/42014/23, провадження №1-кп/761/2480/2024), яким його засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 (справа № 761/47529/23, провадження № 1-кп/761/2586/2024), яким його засуджено за ч. 4 ст. 185, ч.1, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, вироку Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2024, яким його засуджено за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
Початком відбування покарання постановлено вважати день затримання 18.12.2023. Ухвала набрала законної сили 19.08.2024.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Частиною 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлена відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироків вбачається, що кримінальні правопорушення ОСОБА_5 вчинив у 2023 році - 23.10.2023 щодо майна на загальну суму 912,42 грн., 24.10.2023 щодо майна на загальну суму 1477,94 грн. та 18.12.2023 щодо майна на загальну суму 929,09 грн.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684 грн (1342х2=2684).
На підставі вищевикладеного суд робить висновок про те, що діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_5 , на цей час не можуть вважатись кримінальними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній був засуджений за кожним із вище вказаних вироків, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого закон передбачає кримінальну відповідальність.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23 (провадження № 51-7110 км 23) щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
заяву засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 у справі № 761/47529/23, а саме від покарання:
- у виді позбавлення волі на строк 5 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України;
- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, визначеними ч. 1 ст. 70 КК України частково складеного покарання, призначеного ОСОБА_5 за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 761/42014/23 з покаранням призначеним даним вироком, та остаточно призначеного ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та 1 місяць.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2024 у справі № 759/22711/23, а саме від покарання:
- у виді позбавлення волі на строк 5 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України;
- призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 року у справі № 761/42014/23, остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , від визначеного ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09.08.2024 у справі № 274/6250/24 остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.
Вважати ОСОБА_5 засудженим вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 72, ч. 3 ст. 74 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2024 та визначеного цією ухвалою, покарання у виді позбавлення волі, відбуте ним за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.03.2024, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, засудженим з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1