Справа № 522/17157/24
Провадження по справі № 3/522/8200/24
15 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
19.09.2024 року о 12 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 15.10.2024 року, не з'явився, про місце, день та час розгляду адміністративного протоколу, складеного відносно нього, повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений ОСОБА_1 під час складання протоколу, яке останнім отримувалось, про що свідчить довідка про отримання повідомлення. Про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомляв. За таких обставин, суддя вважає, що правопорушник не з'явився до суду без поважних причин.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Суддя вважає, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
На підставі ст. 168 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Неявку до суду ОСОБА_1 суд вважає способом захисту останнього з метою ухилення від притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, тому суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_3 .
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про таке.
Вирішуючи питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
В ході судового розгляду, були досліджені такі докази, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 108878 від 26.09.2024 року, а саме:
-рапорт від 19.09.2024 року;
-заява від 19.09.2024 року;
-письмові пояснення ОСОБА_2 ;
-письмові пояснення ОСОБА_1 ;
-інші матеріалами адміністративної справи.
Як було вище зазначено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру та його вина повністю підтверджена доказами, дослідженими судом.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, - судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 124, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 170,00 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ