Справа № № 585/4307/24
Номер провадження 1-кс/585/1583/24
13 жовтня 2024 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Локня Кролевецького району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, служить старшим солдатом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024200470000893 від 10.10.2024,
Старший слідчий СВ Роменського ВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024200470000893 від 10.10.2024.
Клопотання слідчого обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану; у незаконному позбавленні волі людини, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань.
11.10.2024 о 18 год. 34 хв. за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_3 .
12.10.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення інкримінованої йому дії, а саме: протоколом огляду від 11.10.2024; протоколом огляду в місця події від 11.10.2024 в с. Саї, Роменського району; протоколом огляду від 11.10.2024 в с. Підставки, Роменського району; протоколами допиту потерпілого потерпілого ОСОБА_7 від 11.10.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2024; протоколами слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_13 від 11.10.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_15 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_16 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В обґрунтування необхідності тримання підозрюваного під вартою, слідчим викладено відомості про існування достовірних ризиків, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до тяжкого, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватись від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений злочин, може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_7 , шляхом примушування його до зміни показів, а також залякування з метою аби уникнути кримінальної відповідальності, так як потерпілий ОСОБА_7 боїться ОСОБА_3 , який проживає в сусідньому селі, а також боїться за своє життя та здоров'я через вчинений відносно нього злочин, оскільки вчинений злочин мав саме характер посягання на його життя та здоров'я, крім цього, підозрюваний ОСОБА_3 має дружні відносини з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , з якими разом вчиняв вищевказані злочини; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як підозрюваний ОСОБА_3 працює в роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та зважаючи на його особисті, ділові та інші зв'язки з представниками такого органу, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримала, обґрунтувала та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що підозра є необґрунтованою, ризики не доведені, просив застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного у вигляді домашнього арешту, оскільки останній має місці соціальні зв'язки та визначене місце проживання.
Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Роменського ВП ГУНП в Сумській областіздійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024200470000893 від 10.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, 11.10.2024 о 18 год. 34 хв. за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_3 .
12.10.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, обґрунтовується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно із доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних в межах досудового розслідування доказів:
Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, з чим слідчий суддя погоджується.
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_3 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі не є закінченим у розумінні глави 24 КПК України і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує таке.
На обґрунтування обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчим наведено відомості про те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, перебуваючи на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України. Санкції останньої вказаної статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).З огляду на наведене слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_3 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у якому підозрюється, слідчий суддя виходить із того, що ОСОБА_3 служить старшим солдатом роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та, зважаючи на його особисті, ділові та інші зв'язки з представниками такого органу, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні ризиків.
Також при вирішенні клопотання враховується, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування запобіжного заходу.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується вік підозрюваного, сімейний стан, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Застосовуючи тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 , не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Частина 4 статті 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Вказані обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив загибель людини, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні достатньою мірою обґрунтовано неможливість запобігання заявленим у клопотанні ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо посилань захисника на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, слідчий суддя вважає їх безпідставними, оскільки підтверджуються наявними доказами по справі. Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 необхідно для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків.
Крім того слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, тому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, застава до такої особи не може бути застосована.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 208, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування на 60 днів, до 09 грудня 2024 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1