15 жовтня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1869/24
Провадження № 22-ц/4820/1871/24
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
секретар судового засідання - Дубова М. В.
за участю: апелянтки - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №682/1869/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року, у складі судді Зеленської В. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 серпня 2017 року Славутським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №183.
В обґрунтування своїх позовних вимог, зазначила, що з 12.08.2017 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя із відповідачем не склалося через різні характери, різні погляди на життя. Оскільки відповідач зловживає спиртними напоями, не бажає виправити свою поведінку, тому позивачка вирішила розірвати шлюб, адже спільне проживання з ним і збереження шлюбу є неможливим та суперечить спільним інтересам.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року позов задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 серпня 2017 року Славутським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 183.
Стягнуто з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 1211 грн 20 коп судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони у справі припинили подружні стосунки, мають різні погляди на сімейні цінності, відповідач зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки в присутності дитини, проявляє неповагу, ображає позивачку, не бажає змінюватись, внаслідок чого позивачка втратила почуття любові та поваги до відповідача. Заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті немайнові та майнові права сторін і дитини.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням суду, просить скасувати його і позовну заяву залишити без розгляду.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував її заяву про залишення позовної заяви без розгляду та ухвалив рішення по суті позовних вимог. Апелянтка вказує, що після отримання ухвали Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, 26.07.2024 подала до суду заяву про залишення без розгляду її позовної заяви. Оскільки вона з чоловіком помирилися та вирішили надалі проживати в шлюбі, тому просила суд не розлучати їх, проте судом не було враховано даної заяви та розглянуто позов по суті позовних вимог.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 19 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено судове засідання за її участю в режимі
відеоконференції.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апелянтка ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з підстав, наведених в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити.
Відповідач вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що 12.08.2017 укладено шлюб, який був зареєстрований Славутським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис
№ 183, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.07.2024 ОСОБА_1 подала до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області позовну заяву про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 .
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено розгляд справи у спрощеному провадженні без участі сторін.
26.07.2024 ОСОБА_1 подала до суду заяву щодо залишення її позовної заяви про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 без розгляду (а.с.12).
26.07.2024 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області зареєстровано дану заяву ОСОБА_1 та згідно з резолюцією судді на даній заяві від 29.07.2024 приєднано до справи (а.с. 17).
21.08.2024 рішенням Славутського міськрайнного суду Хмельницької області позов задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх прав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі №712/13263/17.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Тобто, за змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (подібний висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 10.04.2020 у справі №548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі №441/1609/19).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 , звернувшись до суду 22.07.2024 із позовною заявою, на четвертий день після цього, а саме 26.07.2024, подала до суду заяву про залишення позову без розгляду.
Проте, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області, без урахування даної заяви, яка була подана позивачкою до початку розгляду справи по суті, розглянув справу по змісту позовних вимог та 21.08.2024 ухвалив рішення у справі, розірвавши шлюб між сторонами.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову про розірвання шлюбу.
Суд першої інстанції не врахував заяви позивачки про залишення позову без розгляду, яка була подана до початку розгляду справи по суті, розглянув справу по суті позовних вимог, чим порушив процесуальні права учасника справи.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Тому суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав відповідну заяву.
Аналогічні висновки, викладено у постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 752/20855/14-ц (провадження № 61-9153св18), від 17 липня 2020 року у справі № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20).
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно із частиною 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 374, 377, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2024 року.
Судді: Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко