16 жовтня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/3475/24
Провадження № 33/4820/616/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Бачук К.О., захисника Терлича В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Терлича В.Г. на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працює в Міністерстві оборони України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
За постановою суду, 28 серпня 2024 року о 21 год 33 хв у м.Шепетівка на вул.Митрополита Шептицького, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем «Infiniti FX35», днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Терлич В.Г. просив постанову Шепетівського міськрайонного суду від 21 серпня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за недоведеністю його вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Уважав, що постанова судді місцевого суду є незаконною та необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Стверджував, що факти викладені в оскаржуваній постанові суду є викривленими, а її зміст суперечить обставинам справи, оскільки місцевий суд не мав достатніх підстав визнавати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі відомостей з протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначав, що доведеність вини особи в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не може базуватися на протоколі, складеному з порушенням законодавства та порушеній працівниками поліції процедурі проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів.
Зауважував, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився з порушенням, а саме: - поліція не мала законних підстав зупиняти його та проводити перевірку на стан сп'яніння; - огляд проводився без свідків; - його не було ознайомлено з сертифікатом відповідності та актом повірки приладу «Dragеr Alcotest»; - не було проведено тестовий замір повітря приладом «Dragеr Alcotest»; - не було надано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння; - не було направлено водія в лікарню; - відеофіксація неповна та не відтворює усіх подій.
Наголошував, що поліцейські не мали підстав для проведення огляду, оскільки зупинили водія з надуманих підстав, стверджуючи, що він перетнув суцільну смугу, виїжджаючи з автозаправки. Це не відповідає дійсності, оскільки були відсутні заборонні знаки, а розмітка передбачала маневр виїзду із заправки.
Звертав увагу суду на те, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог, вважається недійсним.
Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу з порушенням вимог процесуальних норм, без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з'ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №668734 від 28 липня 2024 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, яким виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у водія: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя;
- результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу - алкотестера «Dragеr Alcotest 6810» від 28 липня 2024 року, яким констатовано стан сп'яніння - 2,23 ‰;
- направленням на огляд від 28 липня 2024 року, де зафіксовані виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя;
- відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , факт згоди на процедуру проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, проходження самого огляду, незгода з його результатом та неодноразова відмова від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, посилання у апеляційній скарзі на відсутність свідків під час проведення огляду на стан сп'яніння не заслуговують на увагу.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З відеозапису з відеокамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в ході якого в нього виявлено стан алкогольного сп'яніння - 2,23 ‰, з результатом не погодився. Однак, також з відеозапису чітко вбачається неодноразова відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Натомість, ОСОБА_1 упродовж усього часу спілкування з поліцейськими визнавав, що керував транспортним засобом, напередодні вживав алкогольні напої, натякав їм про можливе залагодження справи.
Невизнання ОСОБА_1 винності у вчиненому правопорушенні розцінено місцевим судом як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення, з чим погоджується й апеляційний суд.
Доводи апелянта про те, що процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення проведено з грубими порушеннями, є безпідставними.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Посилання у апеляційній скарзі на неправомірну зупинку працівниками поліції транспортного засобу є голослівними, оскільки спростовуються відеофайлами, які є в матеріалах справи.
За таких обставин, апеляційний суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи випливає, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Усі інші обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, не є визначальними і не впливають на доведення вини та цілком спростовані аргументованими висновками, наведеними в постанові місцевого суду; інших відомостей чи доказів, які б могли вплинути на прийняття іншого рішення, матеріали справи не містять.
Водночас апеляційним судом установлено, що в постанові місцевого суду неправильно зазначено місяць вчинення адміністративного правопорушення: серпень замість липень.
У зв'язку з викладеним, уважаю, що зазначена описка є технічною та будь-яким чином не є підставою для непритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння останнього, не встановлено.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, немає.
Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах, наданих правоохоронними органами. Будь-яких нових доказів суд другої інстанції не одержував і не досліджував.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак