Код суду 233 Справа № 233/4795/24
Вирок
Іменем України
15 жовтня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052380000316 від 07 серпня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який не працює та не навчається, без місця реєстрації, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, -
Відповідно до обвинувального акту від 23 серпня 2024 року затвердженого прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 :
ОСОБА_5 - в середині червня 2024 року в денний час доби, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, перебуваючи поблизу трамвайної зупинки, що розташована неподалік від буд. АДРЕСА_2 , на узбіччі дороги виявив оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1, яка відноситься до категорії бойових припасів. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що виявлений ним предмет є бойовим припасом, придбання, зберігання і носіння якого без відповідного дозволу є незаконним, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576; Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-12 «Про право власності на окремі види майна»; п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 за № 622 від 21.08.1998 (зі змінами), підняв оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1, поклав в пакет, щоб перенести за місцем свого мешкання, тим самим здійснив умисне, незаконне придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, ОСОБА_5 , придбану при вищевказаних обставинах оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1, переніс за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив умисне, незаконне носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Знаходячись за вказаним місцем мешкання, ОСОБА_5 поклав оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1 у дерев'яну шухляду, розміщену у господарській споруді, та почав незаконно, умисно зберігати бойовий припас без передбаченого законом дозволу.
07 серпня 2024 року, в період часу з 16:33 по 17:21 годину, в ході проведеного у встановленому законом порядку огляду місця події, а саме території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 слідчим СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області у ОСОБА_5 виявлено та вилучено з дерев'яної шухляди у господарській споруді оборонну осколкову ручну гранату типу Ф-1, яка відноситься до категорії бойових припасів.
Тим самим придбання, носіння та зберігання ОСОБА_5 бойового припасу здійснено без передбаченого законом дозволу та в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576; Додатку №1, затвердженого пунктом 1 Постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 № 2471-12 «Про право власності на окремі види майна»; п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 за № 622, відповідно до положень яких вказаний вище бойовий припас відноситься до видів майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб, інших держав на території України та не є предметом, щодо яких може бути надано дозвіл МВС України, а тому доступ до цього предмету сторонніх осіб є значною загрозою інтересам держави та безпеки громадян.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
23 серпня 2024 року між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди ОСОБА_5 , який повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; щиро каятись та надати правдиві показання у судовому засіданні.
Крім того, вказаною угодою сторони погодили покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та відповідно до ст.75КК України узгоджено звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12КК України є тяжким злочином.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим, в присутності його захисника, відповідає вимогам закону, не порушує законних прав чи інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 є особою раніше не судимою; знятий з місця реєстрації, але має місце мешкання; за сімейним станом - неодружений; малолітніх чи неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні - немає; працездатний, який не працює та не навчається; на диспансерному обліку у лікаря психіатра за місцем реєстрації не перебуває; перебуває на обліку у лікаря нарколога з 18.07.2007 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності внаслідок вживання алкоголю»; за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, яка пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та відповідно до ст.75КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 23 серпня 2024 року між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 і призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання про речові докази у вигляді корпуса гранати Ф-1 (1 од.), запалу УЗРГМ (1 од.) - не потребує вирішення у зв'язку із їх знищенням на підставі наданого суду стороною обвинувачення Акту про знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадають №797 від 08.08.2024 року.
Питання про інші речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.
Документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до ч.2 ст.124КПК України, слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , з якого стягнути на користь держави витрати на проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/105-24/5465- ВТХ від 12.08.2024 року у розмірі 6058 грн. 24 коп.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 - не застосовано, клопотання від прокурора, з цього приводу - не надходило та суд не знаходить підстав для його застосування.
Керуючись ст.ст.314,373,374,475КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості укладену 23 серпня 2024 року між прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_5 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та з покладенням на нього відповідно до ст.76КК України обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_5 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/105-24/5465- ВТХ від 12.08.2024 року у розмірі 6058 (шість тисяч п'ятдесят вісім) гривень, 24 копійок.
Речові докази:
-уламки корпусу гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ, які зберігаються у камері зберігання ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (квитанція №157 від 22 серпня 2024 року, номер книги обліку 403, порядковий номер 157), після набрання вироком законної сили - знищити;
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити та/або направити: прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Суддя ОСОБА_1