03 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/18005/22
Головуючий суддя І інстанції - Царікова О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року в адміністративній справі №160/18005/22 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код юридичної особи 08571446) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168;
- зобов'язати Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (ідентифікаційний код юридичної особи 08571446) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, починаючи з 24.06.2022.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з 24.06.2022 по 10.11.2022.
Зобов'язано Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з 24.06.2022 по 10.11.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського державного університет внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496.20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000.00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що виплата позивачу додаткової грошової винагороди здійснювалось у відповідності з приписами законодавства.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції та працює на посаді фахівця факультету підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 10.09.2021 по теперішній час, що підтверджується довідкою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 30.09.2022 №534.
Наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 24.02.2022 №140 «Про подальшу організацію функціонування університету в умовах надзвичайного та воєнного стану» введено в дію План оборони території університету та переведено особовий склад на цілодобовий режим несення служби.
Відповідно до додатку 1 до наказу ДДУВС від 24.02.2022 №140 списку постійного особового складу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, який залучається для несення служби по охороні та обороні будівель і території університету, посилення пропускного та внутрішньооб'єктового режиму, до складу якого входить, зокрема, ОСОБА_1 .
Наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 02.03.2022 №159 «Про вжиття додаткових заходів щодо надійної охорони та оборони будівель і території університету в умовах надзвичайного та воєнного стану» було створено групи оперативного реагування на правопорушення та події на території університету.
Відповідно до п. 2.3. вказаного наказу основною функцією вказаних груп є скоординовані дії, спрямовані на організацію невідкладного прибуття поліцейських на місце події з метою припинення правопорушення, установлення осіб та затримання ймовірних правопорушників, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.
Відповідно до листа Департаменту фінансово-облікової політики від 12.09.2022 №К-10692/15 на звернення ОСОБА_2 щодо виплати поліцейським відрядженим до закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МВС додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» повідомлено Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, що п. 1 Постанови №168 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793, передбачено, що на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн. (пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь в бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Тобто, поліцейським, відрядженим до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказу ректора відповідного закладу.
Згідно з листом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 28.09.2022 №1/К-20 на звернення ОСОБА_2 щодо виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» повідомлено, що згідно з положеннями законодавства особи постійного складу ДДУВС у межах своїх посадових обов'язків забезпечують діяльність закладу вищої освіти, навчання студентів та курсантів. Таким чином, на осіб постійного та перемінного складу ДДУВС положення ст. 2 Закону не поширюється, оскільки ними завдання поліції не здійснюються. На офіційному сайті МВС опубліковано роз'яснення про те, що внесені 07.07.2022 зміни до Постанови повинні застосувати справедливий підхід до оплати праці та здійснювати виплати особовому складу залежно від місця несення служби, району ведення бойових дій та складності виконуваних завдань. Разом з тим, порядок, який детально визначає розміри доплати окремим категоріям поліцейських відповідно до зазначених критеріїв, на цей час МВС ще не затверджено. Таким чином, вищезазначена постанова не передбачає можливості виплати додаткової винагороди та не встановлює конкретні її розміри працівникам поліції, які у період військового стану не здійснюють основних повноважень правоохоронного органу відповідно до закону, а також перебувають не на території проведення бойових дій.
Вважаючи протиправним не нарахування та не виплату додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірним є зобов'язання Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі до 30000.00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 з 24.06.2022 по 10.11.2022 (день звернення з даним позовом до суду).
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 року.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року № 400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 гривень щомісячно та 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до постанови КМУ № 217 від 07.03.2022 року внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Згідно з п.2 постанови КМУ № 217 від 07.03.2022 року вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до постанови КМУ № 754 від 01.07.2022 року внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є-Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»;
після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Згідно з п.2 постанови КМУ № 754 від 01.07.2022 року ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Водночас, відповідно до положень статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Постанова КМУ № 754 від 01.07.2022 року була офіційно опублікована в офіційному виданні Урядовий кур'єр від 08.07.2022 року № 149, як наслідок така постанова набрала чинності саме з цієї дати, тобто з 08.07.2022 року.
Щодо зазначення в пункті 2 постанови № 754 про необхідність застосування її положень з 1 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції зазначає.
Частиною 1 статті 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом Доповіді «Верховенство права», схваленої Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційська комісія) на 86-му пленарному засіданні (25-26.03.2011), одним із складових елементів принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, згідно з яким держава зобов'язана дотримуватись законів, які запровадила і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (пункт 44). Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія юридичних норм також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві, позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки, але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси особи (пункт 46). На додачу до цього, парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів. Цим досягається істотно важливий юридичний захист особи супроти держави та її органів і посадових осіб. Юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна дотримуватись взятих на себе певних зобов'язань, виконувати покладені на неї певні функції чи виголошені нею перед людьми певні обіцянки (поняття «законних очікувань») (пункти 47-48).
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Ольссон проти Швеції №1» (Olsson v. Sweden №1) від 24.03.1988 (заява №10465/83), норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки (п. 61).
За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб надати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення у справі "С.G. та інші проти Болгарії" (С.G. and Others v. Bulgaria) від 24.04.2008, п. 39, у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013, п. 170).
Окрім того, Європейський Суд з прав людини у п. 65 свого рішення у справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 зауважив, що у зв'язку із тим, що багато законів неминуче сформульовані у термінах, що тією чи іншою мірою є нечіткими, їх тлумачення й застосування є питанням практики (див., mutatis mutandis, вищенаведені рішення у справах "Газета "The Sunday Times" проти Сполученого Королівства (№1)" (The Sunday Times v. United Kingdom (no. 1)), n. 49, та "Коккінакіс проти Греції" (Kokkinakis v. Greece), п. 40). Функція здійснення правосуддя, закріплена за судами, полягає саме у подоланні сумнівів щодо тлумачення, що залишаються (див., mutatis mutandis, вищенаведене рішення у справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France)).
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо встановленої цією нормою заборони зворотної дії законів у часі.
Зокрема, у рішенні від 13.05.1997 №1-зп Конституційний Суд України зауважив, що норма статті 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України вказав на те, що принцип закріплений у статті 58 Конституції України треба розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Крім того, у рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України принцип означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Варто наголосити, що постанова КМУ № 754 була офіційно опублікована 08.07.2022 року, тобто безпосередньо в день набрання нею чинності, а отже зміст цієї постанови не був проголошений наперед (з 01.06.2022 року), а сама постанова КМУ № 754 не могла вважатись такою, що відповідає критерію передбачуваності на час виникнення у відповідача обов'язку виплачувати позивачу додаткову винагороду з 01.06.2022 року, яка в свою чергу є складовою грошового забезпечення та повинна виплачуватися за кожен місяць проходження служби.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність застосування положень постанови КМУ № 754 починаючи з 08.07.2022 року.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що постанова КМУ № 754 від 01.07.2022 року не містить будь-яких застережень того, що вона стосується виключно осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, а тому вважати, що така винагорода має виплачуватися військовослужбовцям та іншим співробітникам установи визначених пунктом 1 постанови КМУ № 168 незалежно від місця розташування територіальної громади не має підстав.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що призначення винагороди усім військовослужбовцям та співробітникам установ визначених пунктом 1 постанови КМУ № 168 незалежно від місця розташування територіальної громади та призначення при цьому цієї винагороди працівникам Державної кримінально-виконавчої служби виходячи виключно з того, чи входить територіальна громада до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні) є таким, що порушує принцип справедливості.
Місцезнаходженням Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є проспект Гагаріна, 26, місто Дніпро, Дніпропетровської області.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні)» зі змінами Дніпровська міська територіальна громада з адміністративним центром у місті Дніпро до вказаного переліку у спірний період (з 24.06.2022 року по 10.11.2022 року) не входила. Зважаючи на те, що положення постанови КМУ № 754 слід застосовувати починаючи з 08.07.2022 року, тобто у період з 24.06.2022 року по 07.07.2022 року, включно, нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 здійснювалася незалежно від місця розташування територіальної громади, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
В свою чергу, вимоги позивача щодо нарахування та виплати їй додаткової винагороди в розмірі, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 починаючи з 08.07.2022 року задоволенню не підлягають, зважаючи на те, що Дніпровська міська територіальна громада з адміністративним центром у місті Дніпро не входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні).
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважує, що за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам закріплено й у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 за умовами якого розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
На підставі зазначеного колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з 08.07.2022 року по 10.11.2022 року та зобов'язання Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з 08.07.2022 року по 10.11.2022 року та в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року в адміністративній справі №160/18005/22 - скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з 08.07.2022 року по 10.11.2022 року та зобов'язання Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 в розмірі 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з 08.07.2022 року по 10.11.2022 року та в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року в адміністративній справі №160/18005/22 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва