Іменем України
14 жовтня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/922/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
09 серпня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 року по 01.03.2020 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення 4427 гривень 25 копійок в місяць за період з 01.04.2019 року по 01.03.2020 року включно у загальній сумі 48 842 гривні 56 копійок відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В обґрунтування позовних вимог представником зазначено, що позивач з 03.03.2015 року по 06.03.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з якої 06.03.2019 року був переведений до військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу у період з 07.03.2019 року по 01.03.2020 року.
13.08.2021 року військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі №240/11806/20 нараховано та виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно в сумі 77665,52 грн. з урахуванням утриманого військового збору 1,5% та раніше виплаченої суми індексації. Проте залишалась невиплаченою індексація-різниця грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 06.03.2019 року.
09.07.2024 року військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року у справі №480/5766/22 виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4427,25 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 31.03.2019 року у загальній сумі 56690,93 грн. із одночасним утриманням військового збору 1,5%.
Однак, результаті протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у невиплаті позивачу у період проходження служби індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 4427,25 гривень в місяць в момент переводу позивача до військової частини НОМЕР_1 , першою не було записано в грошовий атестат щомісячну фіксовану індексацію-різницю, яка виплачується до наступного підвищення посадових окладів згідно рішення Уряду, внаслідок чого останньою не здійснювалась така виплата у період з 01.04.2019 року по 01.03.2020 року.
Представник позивача вважає, що відповідачем в порушення абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.04.2019 року по 01.03.2020 року у фіксованій величині 4427,25 гривень в місяць на загальну суму 48 842,56 грн, що стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.03.2019 №90-ОС «Про особовий склад» зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення. Згідно наказу начальника загону від 02.03.2020 №97-ОС «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням за підпунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до довідки - розрахунку індексації грошового забезпечення №616 від 30.08.2024 позивачу нарахована індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця березень 2018. Незважаючи на це, позивач вважає, що відповідачем невірно взятий базовий місяць березень 2018, оскільки в даному випадку як вважає позивач за період з 01.04.2019 року по 01.03.2020 бути нарахована та виплачена індексація - різниця у розмірі 4427,25 грн. Відповідач не згоден з даним обґрунтуванням та вважає, що базовий місяць базовий місяць березень 2018 визначені вірно. Просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з 03.03.2015 по 06.03.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з якої 06.03.2019 був переведений до військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу у період з 07.03.2019 по 01.03.2020 та наказом начальника загону від 02.03.2020 №97-ОС «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням за підпунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року у справі №480/5766/22 зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
09.07.2024 військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року у справі №480/5766/22 виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 4427,25 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 у загальній сумі 56690,93 грн. із одночасним утриманням військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою.
Вважаючи, що відповідачем за період з 01 квітня 2019 року по 01 березня 2020 року включно виплачено лише поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 2227,99 грн., а саме: березень 2019 року - 134,47 грн, квітень 2019 року - 134,47 грн, травень 2019 року - 134,47 грн, червень 2019 року - 134,47 грн, липень 2019 року - 206,72 грн, серпень 2019 року - 206,72 грн, вересень 2019 року - 206,72 грн, жовтень 2019 року - 206,72 грн, листопад 2019 року - 206,72 грн, грудень 2019 року - 216,51 грн, січень 2020 року - 216,51 грн, лютий 2020 року - 216,51 грн, березень 2020 року - 6,98 грн, яка склалася в наслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 %, та в порушення вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку 1078 не виплачено індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4427,25 грн в місяць на загальну суму 48 842,56 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII).
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону № 1282-ХІІ).
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, що діє з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (з грудня 2015 року). Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
З аналізу положень Законів № 2011-XII та № 1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20.
Крім того, згідно з висновками Верховного Суду, зробленими у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).
Позивач звернувся до суду за захистом права на щомісячну індексацію-різницю за період з 01 квітня 2019 року по 01 березня 2020 року включно, оскільки відповідач цієї щомісячної індексації-різниці не нараховував і не виплачував.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078, надалі в редакції на момент спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
В рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд зазначає, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації - різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Як вбачається з матеріалів справи правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду № 1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078).
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1-1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації - різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
У березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
З матеріалів справи встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року складав 17925,40 грн, з яких:
- посадовий оклад 1010,00 грн,
- оклад за військовим званням 115,00 грн,
- надбавка за вислугу років 225,00 грн,
- надбавка за ВОВЗ 945,00 грн,
- премія 4040,00 грн,
- винагорода ПКМУ 889 3891,90 грн,
- надбавка за ОУС-ризик для життя 151,50 грн,
- винагорода за бойове чергування 50,50 грн,
- допомога для оздоровлення 6486,50 грн,
- матеріальна допомога для вирішення СПП 1010,00 грн.
У березні 2018 року посадовий оклад позивача збільшився, у зв'язку із чим, грошове забезпечення за березень 2018 року склало 10465,57 грн:
- посадовий оклад 4230,00 грн,
- оклад за військове звання 1200,00 грн,
- надбавка за вислугу років 1629,00 грн,
- премія 3341,70 грн,
- винагорода ПКМУ 889 64,87 грн.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889) (втратила чинність 01.03.2018) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена постановою № 889, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд в постановах від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 у справі № 822/112/18.
При цьому, зі змісту Постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, отже вона враховується при розрахунку індексації.
Відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються, зокрема, Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Згідно з пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347 (далі - Інструкція № 73), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3891,90 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року.
В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 64,87 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
Схожі висновки щодо врахування щомісячної додаткової грошової винагороди згідно з Постановою № 889 у складі грошового забезпечення (в розрізі місяця її нарахування) при розрахунку індексації-різниці викладені у постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі 360/1450/23, від 05.09.2024 у справі № 360/375/24.
Відтак, розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру (враховуючи дані архівної відомості, особистої картки на грошове забезпечення та приписи Інструкції № 73), складав:
у лютому 2018 року - 10378,40 грн (посадовий оклад 1010,00 грн, оклад за військовим званням 115,00 грн, надбавка за вислугу років 225,00 грн, надбавка за ВОВЗ 945,00 грн, премія 4040,00 грн, винагорода ПКМУ 889 3891,90 грн, надбавка за ОУС-ризик для життя 151,50 грн);
у березні 2018 року - 10465,57 грн (посадовий оклад 4230,00 грн, оклад за військове звання 1200,00 грн, надбавка за вислугу років 1629,00 грн, премія 3341,70 грн, винагорода ПКМУ 889 64,87 грн).
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 87,17 грн (10465,57 грн - 10378,40 грн).
У березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму складав 1762,00 грн (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік»).
За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року до березня 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
У березні 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становить 253,30% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 87,17 грн = 4375,98 грн.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки (постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 400/8139/21, від 09 січня 2024 року у справі № 320/9144/21, від 21 грудня 2023 року у справі № 420/10945/22).
Таким чином, починаючи з квітня 2019 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 4375,98 грн щомісячно до дня звільнення з військової частини.
Разом з тим, за вказаних вище обставин, суд не погоджується з розрахованою сумою індексації-різниці, належної до виплати позивачу щомісячно, розрахунок якої наведено в позові, зважаючи на невірне її визначення.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведе, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача буде ухвалення рішення про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з 01.04.2019 по 01.03.2020;
- зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4375,98 грн в місяць за період з 01.04.2019 по 01.03.2020 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом першим частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з 01.04.2019 по 01.03.2020.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4375,98 грн в місяць за період з 01.04.2019 по 01.03.2020 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов