Ухвала
10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 639/5476/23
провадження № 61-10672св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О., (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2024 року у складі судді Труханович В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Тичкової О. Ю., Яцини В. Б.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л. М. про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2024 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л. М. про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 43/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові.
Аргументи учасників справи
У липні 2024 року Харківська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
Рух справи
Ухвалою Верхового Суду від 19 серпня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Відмовлено у задоволенні клопотання Харківської міської ради про зупинення дії рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року. Витребувано цивільну справу № 639/5476/23 з суду першої інстанції.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01 жовтня 2024 року в зв'язку із відставкою судді ОСОБА_3 справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга, таухвала Верховного Суду від 11 вересня 2024 року не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Предметом позову у справі, що переглядається, є визнання права власності на нерухоме майно, ціна позову згідно звіту про оцінку майна становить 382 600 грн (арк. спр. 11), тобто не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради підлягає закриттю.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 19, 389, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Закрити касаційне провадження у справі № 639/5476/23 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 24 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат