10 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 873/603/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представники учасників справ судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"
про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 873/603/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 ( третейський суддя Мамченко Ю. В.)
у справі № 471/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"
2) ОСОБА_1
3) ОСОБА_2
про стягнення нарахованого розміру грошових коштів, у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов'язання, -
01.12.2023 рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у справі № 471/23 стягнуто солідарно з ТОВ "Сотік Агро", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" за Договором поставки товару № 60/23/ВЛ від 10.04.2023 суму заборгованості та нарахований розмір грошових коштів у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 852 563,51 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ "Сотік Агро", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" третейський збір у сумі 8 926,00 грн.
12.12.2023 ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23.
14.02.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №873/603/23 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 покладено на ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер".
15.03.2024 ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просив:
1) скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 873/603/23;
2) прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 задовольнити частково, а саме:
- відмовити у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 в частині стягнення коштів з ТОВ "Сотік Агро", пославшись на положення статті 7 КУзПБ;
- задовольнити заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 в частині солідарного стягнення коштів із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
3) на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 видати наказ: солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" за Договором поставки товару № 60/23/ВЛ від 10.04.2023 суму заборгованості та нарахований розмір грошових коштів у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 852 563,51 грн; солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" третейський збір у сумі 8 926 грн.
ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" просило також судові витрати по справі № 873/603/23 покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" повідомляв про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання правової допомоги понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом судової справи №873/603/23 за апеляційною скаргою ТОВ "ТП "Агрохім-Партнер" на Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2024 року по справі №873/603/23.
ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" просило врахувати, що орієнтовний розмір понесених судових витрат не буде перевищувати розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правової допомоги в регіонах України, в яких знаходяться сторони даного спору, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення правової допомоги, які пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. При цьому, сторони керуються тим, що вартість однієї години надання правової допомоги складатиме від 1 400 гривень до 1 700 гривень (в залежності від різного роду умов та чинників), а оплата за задоволення апеляційної скарги - від трьох до п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
01.07.2024 від скаржника до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення.
29.08.2024 постановою Верховного Суду апеляційну скаргу ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" задоволено частково. Скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 873/603/23 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 в частині солідарного стягнення коштів із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Прийнято в цій частині нове рішення, яким задоволено заяву ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 в частині солідарного стягнення коштів із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 видати накази такого змісту:
"солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" 852 563,51 грн за Договором поставки товару №60/23/ВЛ від 10.04.2023;
солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" третейський збір у сумі 8 926 грн."
Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі №873/603/23 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" від 01.12.2023 у справі № 471/23 в частині солідарного стягнення коштів із Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" 894,67 грн судового збору за видачу виконавчого документа та 2 018,67 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручено Північному апеляційному господарського суду видати накази.
30.08.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" судові витрати на правничу допомогу, понесені в межах справи № 873/603/23 за апеляційною скаргою ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, у розмірі 22 250 грн.
До заяви ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" додано наступні докази:
- копію договору №22-02-2023 про надання правової допомоги від 22.02.2023,
- копію додаткової угоди №1 від 04.08.2023 про внесення змін до тексту договору №22-02-2023 про надання правової допомоги від 22.02.2023,
- копію додаткової угоди №2 від 16.01.2024 про електронний документообіг до договору №22-02-2023 про надання правової допомоги від 22.02.2023,
- копію акту №10/24 від 29.08.2024 здачі-приймання виконаної правничої допомоги відповідно до договору №22-02-2023 про надання правничої допомоги від 22.02.2023,
- копію платіжної інструкції №2347 від 29.08.2024,
- копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Адвокатського бюро "Василя Бонтлаба";
- копії Рішення засновника Адвокатського бюро "Василя Бонтлаба" від 12.12.2018 № 1, наказу № 1 від 12.12.2018 Адвокатського бюро "Василя Бонтлаба", копію довіреності.
10.10.2024 від ТОВ "Сотік Агро" до Верховного Суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат.
Також 10.10.2024 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в який вона просить відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та наданим адвокатом послугам.
Розглянувши заяву ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (правова позиція наведена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
У частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При цьому за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Слід зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (подібний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила про те, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Також при вирішенні питання витрат на правову допомогу Суд має враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Дослідивши подані заявником докази, Верховним Судом встановлено таке.
Відповідно до договору №22-02-2023 про надання правничої допомоги від 22.02.2023, укладеного між ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба", бюро зобов'язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 5.1 Договору №22-02-2023 сторони погодили, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід'ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію Адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини.
Відповідно до Акту №10/24 від 29.08.2024 здачі-приймання виконаної правничої допомоги відповідно до договору №22-02-2023 про надання правничої допомоги від 22.02.2023, Бюро передає, а Клієнт приймає наступну правничу допомогу:
- аналіз ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 по справі №873/603/23 -1 година;
- підготовка проекту апеляційної скарги - 4,5 години;
- участь Адвоката Бонтлаб В. В. у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №873/603/23, яке відбулося 20.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" по справі №873/603/23 Адвоката Бонтлаб В .В.: підтримання правової позиції, надання пояснень у справі 2 500,00 гривень;
- підготовка проекту додаткових письмових пояснень по справі №873/603/23 - 1 година;
- участь Адвоката Бонтлаб В. В. у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №873/603/23, яке відбулося 29 серпня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер", підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1 500,00 гривень;
- додаткова оплата ("гонорар успіху Адвоката") у випадку задоволення апеляційної скарги ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 по справі №873/603/23 - 8 500,00 гривень.
Загальна вартість наданої правничої допомоги склала 22 250 грн (п. 3 Акту).
Поданими доказами також підтверджено сплату наданих послуг клієнтом Бюро в розмірі 22 250 грн.
Дослідивши надані заявником докази на підтвердження заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений розмір витрат не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та не відповідає критерію реальності та розумності. Колегія суддів вважає, що надана послуга з підготовки апеляційної скарги охоплюється послугою щодо аналізу ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024. Верховний Суд враховує, що адвокат Бонтлаб В. В. брав участь під час розгляду третейської справи № 471/23 та у цій справі № 873/603/23 в суді першої інстанції та був обізнаний з обставинами справи. Суд також враховує, участь адвоката Бонтлаба В. В. в судових засіданнях Верховного Суду та, що постановою Верховного Суду від 29.08.2024 у цій справі апеляційну скаргу ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" було задоволено частково.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальній сумі 22 250 грн та подані на їх підтвердження докази, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, врахувавши заперечення учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку, що витрати ТОВ "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом апеляційної скарги у цій справі підлягають розподілу частково в сумі 18 000 грн. В іншій частині заявлений розмір витрат задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, провул. Промисловий, 4, код ЄДРПОУ 44918165) 9 000 (дев'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, провул. Промисловий, 4, код ЄДРПОУ 44918165) 9 000 (дев'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині відмовити.
5. Видачу наказу доручити Північному апеляційному господарському суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Білоус
К. Огороднік