ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/708/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
Секретар судового засідання Куцанюк Й. С.
за участю представника позивача Малети А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053,
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,
про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 у сумі 18 142,75 грн та судових витрат,
встановив, що ПАТ "Укрнафта" звернулось до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 у сумі 18 142,75 грн та судових витрат.
В обґрунтування позову товариство вказало на те, що відповідач всупереч приписами КЗпП України, ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", Інструкції "Про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам", затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.03.2007 № 80, не відшкодував позивачу витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку за період перебування військовозобов'язаного ОСОБА_1 на навчальних зборах.
В підтвердження вимог позивач надав суду копії: довіреності № 01/01/20-35/д від 10.01.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001810, трудової книжки Глубіцького А. О., наказів № 866-к від 24.07.2023, № 327-к про прийняття на роботу від 31.03.2023, рахунку №1, витягу із наказу № 289 від 20.07.2023, відомостей на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, описи вкладення до 7750307537430, 7750307580203, 7750307537413, листів № 1/1/271 від 15.02.2024, № 01/01/09/25/01/01-02/02/44 від 22.01.2024, претензії № 01/01/09/25/04/01-01/04/222 від 23.04.2024.
За наслідками розгляду позову суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 28.08.2024.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 05.08.2024, 02.09.2024.
Направив відзив в якому вказав, що щодо позову заперечує та те, що після закінчення бюджетного періоду - 31.12.2023, роботодавець ОСОБА_1 втратив право на отримання відшкодування витрат на виплату середньої заробітної плати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов слід задоволити.
При цьому суд врахував наступне.
Предметом позову є стягнення витрат на виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 у сумі 18 142,75 грн.
Підставою є невиконання відповідачем зобов'язання, щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою середнього заробітку військовозобов'язаному.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
В ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини. Чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.
За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ст. 29 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу").
За громадянами України, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу").
В п. 2 постанови КМУ від 23.11.2006 №1644 (у редакції, чинні на час призову працівника) було передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Відповідно до абз. 1 п. 7 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80 ( далі Інструкції), за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах.
Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний (п. 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80).
Згідно з п.11 Інструкції, виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.
В п. 12 Інструкції визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за відповідною формою.
Відповідно до п. 13 Інструкції середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач виконав вимоги вищенаведених норм щодо надання відповідних документів на відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою військовозобов'язаному працівнику ОСОБА_1 середньої заробітної плати за період його знаходження на навчальних зборах з 24.07.2023 до 22.08.2023 на суму 18 142, 75 грн. Однак відшкодування цих витрат не відбулось.
За приписами п. 10 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 р. № 154 (у редакції, чинній на час призову працівника), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
В абз. 1 ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку" № 3553 від 28.05.2020 установлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються. Вказаний Закон набрав чинності 23.04.2021, відповідно, відповідач на цей час є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобов'язаному працівнику середньої заробітної плати, який проходив військові збори.
За наведених обставин, позов є обґрунтованим.
Заперечення відповідача, які ґрунтуються на втраті позивачем права відшкодувати такі витрати в зв'язку з закінченням бюджетного періоду, судом не приймаються, оскільки чинним законодавством України не передбачено можливості втрати права на відшкодування в зв'язку з закінченням бюджетного періоду.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості залежності гарантованих законом виплат, пільги тощо, від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007).
Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ПАТ "УКРНАФТА" (пров. Несторівський, буд. 3-5 м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390) - 18 142,75 грн ( вісімнадцять тисяч сто сорок дві гривні, сімдесят п'ять копійок) витрат на виплату середньої заробітної плати ОСОБА_1 , призваному на навчальні збори з 24 липня по 22 серпня 2023 р, а також судовий збір в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 15.10.2024.
Суддя І. М. Скапровська