ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4565/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.;
Секретар судового засідання (за доручення головуючого судді): Соловйова Д.В.;
Представники сторін:
Від Арцизької міської ради - Снігир Н.В.;
Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" - Дзиговська С.М.;
розглянувши апеляційну скаргу Арцизької міської ради
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024
по справі №916/4565/23
за позовом Арцизької міської ради
до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі"
про внесення змін до договору та стягнення 1 268 447,27 грн,
(суддя першої інстанції: Щавинська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 19.06.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)
В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/4565/23 за позовом Арцизької міської ради до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" про внесення змін до договору та стягнення 1 268 447,27 грн.
Рішенням суду від 05.06.2024 у задоволенні позову Арцизької міської ради до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" про внесення змін до договору та стягнення 1 268 447,27 грн. відмовлено.
10.06.2024 до Господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 по справі №916/4565/23 заяву (вх.№2-973/24 від 10.06.2024) Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" про ухвалення у справі №916/4565/23 додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн. задоволено частково; стягнуто з Арцизької міської ради (68400, Одеська область, Болградський район, м.Арциз, вул. Соборна, буд. 46, код ЄДРПОУ 04057037) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б", код ЄДРПОУ 00131713) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 500 /двадцять тисяч п'ятсот/ грн.; у задоволенні решти заяви відмовлено.
Суд першої інстанції, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, зазначив про доведеність відповідачем факту отримання правової допомоги у розмірі, задоволеному судом.
Щодо наведених в акті про надання послуг від 7.06.2024 послуг з вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналізу судової практики з подібних спорів, розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази (7 годин - 7 000 грн), суд зазначив, що перелічені послуги фактично охоплюються послугою з підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення у справі) (18 годин - 18 000 грн), з огляду на що суд не вбачає підстав для подвійного нарахування відповідних витрат.
Крім того, щодо заявлених витрат з супроводу справи в суді першої інстанції (5 годин - 5 000 грн), суд вказав, що адвокат брала участь у 8 судових засіданнях при розгляді справи, загальна тривалість яких не перевищила 2,5 годин.
Таким чином, суд першої інстанції частково врахував заперечення позивача, а саме стосовно недоцільності виокремлення адвокатом в акті наданих послуг послуги щодо "вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналізу судової практики з подібних спорів; розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовки та систематизації доказової бази" та послуги щодо "підготовки та подання процесуальних та інших документів правового характеру", у зв'язку з чим частково задовольнив вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 500 грн.
10.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Арцизької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 по справі №916/4565/23.
Арцизька міська рада не погоджується з прийнятим судовим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим
В апеляційній скарзі на додаткове рішення позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували фактично понесені витрати АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» та підтверджуючих документів, що його адвокат веде касу та має касову книгу. Відтак, апелянт вважає, що адвокат відповідача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів.
Крім того, апелянт вказав, що договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Також на переконання заявника апеляційної скарги варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
З огляду на викладене, Арцизька міська рада вважає додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19 червня 2024 року у справі № 916/4565/23 незаконним та таким, що було прийнято з порушенням вимог процесуального права.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Арцизької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 по справі №916/4565/23.
24.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення просить залишити без змін.
На переконання відповідача, останній обґрунтував та документально підтвердив розмір витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим судом першої інстанції прийнято додаткове рішення про часткове задоволення заяви. Аргументи позивача щодо скасування додаткового рішення у даній справі є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 розгляд скарги призначено на 07.10.2024 о 12-45 год.
Розпорядженням керівника апарату суду від 03.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/4565/23 у зв'язку з перебуванням судді Колоколова С.І. у відпустці.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 03.10.2024 справу №916/4565/23 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 прийнято справу №916/4565/23 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Принцевської Н.М., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово та наполягали на їх задоволенні.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, позивачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було надано до суду першої інстанції докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18).
В матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги від 22.12.2023, укладений між Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські Електромережі" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Перший Радник" (Виконавець), відповідно до 1.1. якого в рамках даного договору виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього (т.4, а.с.104-111).
Згідно з п.1.2. Договору для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань, збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування,
??представництво в суді, ознайомлення з матеріалами судової справи, складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо). Інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта.
Пунктом 1.3. Договору сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.
Відповідно до п.1.4. Договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснювати всі дії від імені та в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади.
Згідно з п.3.1. Договору приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.
Відповідно до п.3.3. Договору, враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу, витраченого адвокатом на надання послуг, сторони відображають в акті наданих послуг опис наданих послуг та їх загальну вартість (розмір гонорару).
З п.3.4. Договору вбачається, що клієнт зобов'язаний протягом 1 (одного) календарного дня з моменту отримання акту наданих послуг прийняти надані виконавцем за цим договором послуги шляхом підписання отриманого акту наданих послуг або направити клієнту мотивовану відмову від приймання наданих послуг у разі невідповідності наданих послуг умовами цього договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення.
Згідно з п.3.5. Договору акти приймання-передачі наданих послуг можуть бути оформлені сторонами у вигляді електронного документу з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису повноважного представника сторони.
Відповідно до п.4.2. Договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
Згідно з п.4.3. Договору вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.4.6. договору оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 30 календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь виконавця.
Пунктом 5.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до « 31» грудня 2024 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Вказаний договір підписано та скріплено печатками обох сторін.
Крім того, як встановлено судом, до моменту укладення оговору від 22.12.2023, правовідносини сторін були врегульовані Договором від 25.09.2020, строк дії якого продовжувався Додатковими угодами від 30.12.2021 та 28.12.2022 (т.1 а.с.47-54).
В матеріалах справи наявна довіреність №73/2023 від 07.03.2023, №63/2024 від 12.03.2024 на адвоката Дзиговську С.В. (т.1, а.с.55-56, т.4, а.с.112-113).
Відповідачем також надано до суду акт надання послуг №102-ОЕМ від 07.06.2024 (т.4, а.с.114-115), згідно з яким відповідно до договору та на замовлення клієнта виконавцем у період з 06.11.2023 року по 05.06.2024 року надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/4565/23, яка перебувала на розгляді в Господарському суді Одеської області за позовом Арцизької міської ради до АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" про внесення змін до договору та стягнення 1 268 447,27 грн, яка складається з:
- вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів (7 годин - 7 000 грн);
- розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази. Підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення у справі) (18 годин - 18 000 грн);
- супровід справи в суді першої інстанції (5 годин - 5 000 грн).
Загальна сума наданих послуг складає 30 000 грн.
Відповідний акт підписано електронними підписами обох сторін.
Таким чином, відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми встановлені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються, виходячи з конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу, і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та усіх обставин, що мають значення (пункт 43 постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
З оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі вбачається, що місцевий господарськи суд детально проаналізував надані відповідачем докази на обґрунтування суми понесених витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт суд визнав обґрунтованими вимоги відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 500 грн. При цьому суд частково врахував доводи позивача, викладені у заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
В свою чергу, як як зазначалося раніше, позивач (апелянт) скористався своїм правом на подання заперечень щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінка яким надана місцевим господарським судом, що підтверджує дотримання принципу змагальності та забезпечення можливості відповідачу висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
При цьому, судова колегія відзначає, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається доводів стосовно того, що відповідач був позбавлений можливості висловити свої доводи щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а матеріали справи навпаки містять заперечення на подану позивачем заяву про прийняття додаткового рішення.
З огляду на таке, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідні доводи не можуть бути підставою відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що доводи за апеляційною скаргою не спростовують висновків суду першої інстанції здійснених під час прийняття оскаржуваного додаткового рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Керуючись ст. 129, 126, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Арцизької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 по справі №916/4565/23 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2024 по справі №916/4565/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2024 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький