Справа № 944/3074/24
Провадження №1-кп/944/1012/24
15.10.2024м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові, у дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу ІНФОРМАЦІЯ_1 та з Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141350000428 від 06.06.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Межова Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 5 червня 2024 року, приблизно о 18 годині 16 хвилин, під час слідування через державний кордон України для автомобільного сполучення «Краківець», що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт Краковець, рухаючись на виїзд з України через українсько-польський кордон з метою безперешкодного перетину кордону України, надав службовій особі - начальнику прикордонної служби 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А), відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного Карпатського загону ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 100 євро, що згідно курсу Національного банку України станом на 5 червня 2024 року становить 4376 грн, за вчинення щодо себе дій пов?язаних із безперешкодним пропуском через Державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, тобто пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
До суду обвинувальний акт надійшов з угодою про визнання винуватості.
Згідно із цією угодою ОСОБА_5 повністю визнає вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.
В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди буде призначене покарання: за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди. Наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 06.06.2024.
Прокурор ОСОБА_3 вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 06.06.2024.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Як відомо із змісту статті 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
У відповідності до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 є нетяжким злочином.
Свою винуватість у вчинених кримінального правопорушення обвинувачений визнав беззастережно.
У даному кримінальному провадженні потерпіла особа участі не бере.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.369 КК України.
При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 06.06.2024 між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.
Готівкові кошти, як речові докази належить конфіскувати в порядку ст.96-1, 96-2 КК України.
Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
Керуючись ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12024141350000428 від 06.06.2024 року між начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, призначивши йому покарання у розмірі 1000 (одна тисяча ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Зобов'язати ОСОБА_5 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.
На підставі ст.96-1, 96-2 КК України речові докази: 2 (дві ) кюпури номіналом 50 євро із номерами та серіями: UA5589596397, WA3261499786, які опечатано в спец пакет «Національна поліція України» №СRI1103004 конфіскувати у власність Держави.
Цифровий носій інформації формту «DWD-RV», котрий знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження №12024141350000428.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1