Справа №447/1763/24
Провадження №2/443/580/24
іменем України
14 жовтня 2024 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Тараненко А.І. звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-8215733 від 01.06.2023 у розмірі 17 875,00 грн, яка складається з 5 250,00 грн - заборгованість за тілом та 12 625.00 грн - заборгованість за відсотками, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача покликається на те, що 01.06.2023 між ТОВ "Качай гроші" та відповідачем, яким є ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії №00-8215733 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Договір підписано шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору, який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні, про що свідчить п.п.7.11. Договору. Отже, введенням ідентифікатору Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 3592F відправлено 01.06.2023 о 20:49:19 на номер телефону НОМЕР_6. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 19.01.2024 з відміткою ТОВ "ФК "Контрактовий дім". Всупереч умов Договору №00-8215733 від 01.06.2023 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі - 17 875,00 грн, яка складається з наступного: 5 250,00 грн - заборгованість по кредиту, 12 625,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. 18.12.2023 ТОВ "Качай гроші" та позивач уклали Договір факторингу № 1-18122023 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимог до відповідача за Кредитним договором . Відповідно акту прийому-передачі реєстру боржників до Договору факторингу № 1-18122023 від 18.12.2023 від ТОВ «Качай гроші» перейшло право грошової вимоги до відповідача на суму 17 875,00 грн. ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
19.08.2024 відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить в задоволенні позову ТОВ «ФК «Ейс» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі. В обгрунтування поданого відзиву покликається на те, що по-перше, договори не містять реквізитів сторін, підпису позичальника, проценти нараховували після закінчення терміну кредитування. До матеріалів справи не було надано жодного доказу, який підтверджує отримання Відповідачем грошових коштів у розмірі 5 250 грн. Крім того, Позивачем не надано будь-яких доказів того, що саме відповідачем було застосовано електронний підпис, зокрема, відсутні докази того, який саме електронний підпис використовував відповідач при підписанні кредитного договору, а також відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача. Так, будь-яких доказів того, що суми позики або фінансового кредиту були зараховані на поточний рахунок відповідача, не було надано. Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу не містить підпису первісних кредиторів, позивачем не додано до позову акту прийому-передачі реєстр боржників, в наданих актах, відсутні суми, акти є невід'ємною частиною договору факторингу та підтверджує факт переходу права вимоги від клієнта до фактора. Позивачем не надано суду розрахунки заборгованості за позиками. Позивач також, не бере до факту те, що Відповідач є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою форми, відтак йому не могли нараховуватись штрафні санкції та пеня. Відповідно до Договору факторингу № 1-18122023 від 18.12.2023 датою відступлення права вимоги є день, в який сторони склали і підписали Акт прийому-передачі згідно з Додатком №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 1-18122023 від 18.12.2023 від ТОВ "Качай гроші" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17 875,00 грн. Проте, як вбачається з кредитного договору, то кредит був наданий строком на 120 днів з кінцевим строком до 29.09.2023, отже сума заборгованості 17875 грн. є необґрунтованою, розрахунок нарахування відсотків Позивачем наданий не був. Розрахунку Позивачем не надано, який термін відсотки нараховувались та за якою відсотковою ставкою З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не були надані докази на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача (реквізити банківської платіжної картки Щодо нарахованих відсотків невиконаному зобов'язанню відповідача просить зменшити їх до розміру 2750 грн. що складає 50 % від суми заборгованості по кредиту. Також зазначає, що договір про відкриття кредитної лінії та Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) містять визначення поняття «прострочена до повернення сума кредиту», що безумовно впливає на порядок та черговість погашення суми кредиту, а також не містить саме порядку повернення кредиту, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення (не процентів). Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, у розмірі 2-3%, що в результаті становить 17875 гривень, є несправедливим. Крім того, позивачем не надано ані реєстру боржників, ані доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу. Також вважає необгрунтований розрахунок витрат на правову допомогу, оскільки саме по собі підписання вказаних актів за відсутності в договорі обумовленого розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару.
29.08.2024 представником ТОВ «ФК «Ейс» подано відповідь на відзив, згідно якої останній просить позов задовольнити з огляду на наступне. Щодо переходу права вимоги Позивача до Відповідача: 18.12.2023 ТОВ "Качай гроші" та позивач уклали Договір факторингу № 1-18122023 відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 1-18122023 від 18.12.2023 від ТОВ "Качай гроші" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 17 875,00 грн. Вказані обставини підтверджуються Витягом з Реєстру прав вимоги від 28.11.2023 відповідно до якого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 24 300,00 грн нарахованим на дату такого відступлення. На підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», Первісним кредитором ТОВ «Качай Гроші» були передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту ОСОБА_1 . Реєстр Боржників долучений до позовної заяви, копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги. Щодо заборгованості за кредитним договором. 01.06.2023 ТОВ «Качай гроші» та відповідач уклали Кредитний договір №00-8215733 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства -https://kachay.com.ua/ та обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримала грошові кошти у загальному розмір 5 000,00 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Таким чином ТОВ «Качай Гроші», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Отже, введенням ідентифікатору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Щодо доказів надання кредитних коштів за кредитним договором, зазначає, що 01.06.2023 ТОВ "Качай гроші" ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-8215733 від 01.06.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "ФК "Контрактовий дім" на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "Качай гроші". У позовній заяві вказувалось, що ТОВ «Качай Гроші» перерахувало грошові кошти в загальному розмірі 5 000,00 грн. на картковий рахунок-маска карти № НОМЕР_7, що належить ОСОБА_1 .. На підтвердження цього Позивачем було додано до позовної заяви повідомлення від ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та додаток до повідомлення про перерахування коштів. Щодо нарахування відсотків за Кредитним договором № 00-8215733 від 01.06.2023. 01.06.2023 відповідачу за Кредитним договором № 00-8215733 від 01.06.2023 видані кредитні кошти на суму 5 000,00грн. та відповідно до п. 1.5. Кредитного договору нараховано 250,00 грн комісії, яка складає 5,00% від суми Кредиту. У період 16.05.2023 - 05.06.2023 проценти за користування кредитом нараховувались за зниженою процентною ставкою. Відповідач сплатив 2 250,00 грн. нарахованих відсотків за 19 днів користування кредитом. Надалі, у період 06.06.2023 - 13.09.2023 проценти за користування кредитом нараховувались за стандартною процентною ставкою. 10.07.2023 - у зв'язку з несплатою відсотків заборгованість перенесена в протерміновану. Відповідач, під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладу не висловив та з ним погодився, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, про що свідчать його електронний підпис (одноразовий ідентифікатор). Згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил. Щодо стягнення витрат з Відповідача на професійну правничу допомогу. Між Товариством (клієнт) та Адвокатом укладено договір про надання правничої допомоги №16/0524-01, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (Відповідно до умов Договору, а саме п. 3.4 передбачено, що після досягнення мети представництва Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Таким чином, Адвокат Тараненко А.І. надав Договір надання правничої допомоги №16/0524-01 від 16.05.2024, Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 16/0524-01 від 16 травня 2024 року та Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги. Також, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, відтак просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24.06.2024 цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано для розгляду за підсудністю до Жидачівського районного суду Львівської області /а.с.42/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 23.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків /а.с.46-47/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 01.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 26.08.2024 /а.с.56-57/.
26.08.2024 цивільна справа №447/1763/24 знята з розгляду у зв'язку з тим, що у Львівській області оголошено повітряну тривогу /а.с.72/.
Розгляд справи по суті відбувся 11.09.2024 без участі сторін.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. У позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, згідно якої судова повістка про виклик до суду була надіслана одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет 27.08.2024 о 18:41:43 /а.с.75 на звороті/, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08.10.2024, є дата складення повного тексту судового рішення - 14.10.2024 .
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення пору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01.06.2023 між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем за допомогою електронного підпису було підписано договір кредитної лінії №00-8215731. Відповідно до п. 1.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно з п. 1.2. Договору сума кредиту складає: 5 000,00 гривень. Тип кредиту - Кредитна лінія.
Відповідно до п. 1.3. Договору строк дії кредиту: 120 (сто двадцять) днів. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю 29.09.2023 або достроково. У відповідності до п. 1.3.1 Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 26.04.2023 протягом дії Кредитної лінії, Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Відповідно до п. 1.4. Тип процентної ставки фіксована. Згідно з п. 1.4.1. Знижена процентна ставка становить 2,50 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1. даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування Кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Відповідно до п. 1.4.2. Стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, після 20 дня користування Кредитом, починаючи з 21 дня користування Кредитом, по день повернення Кредиту. У п. 1.4.3. Договору визначено, що Позичальник розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору і застосовується відповідно до п.1.4.2.Договору.
Пунктом 2.3. визначено, що дата наданні/видачі Кредиту - дата перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів Кредиту в сумі 5 250,00 грн на карту Позичальника № НОМЕР_2 .Згідно з п. 2.2.1. Договору за надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту. /а.с.10-11 на звороті/.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 3592F.
Відповідно до правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай гроші» визначено порядок укладання кредитної лінії, інстотні умови договору, порядок виконання зобовязання позичальника за договорами укладеними за допомогою інформаційно-елекомунікаційної системи , права та обовязки позичальника та кредитодавця та інші аспекти /а.с.30 на звороті - 37/.
У паспорті споживчого кредиту, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору, грн, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, інші важливі правові аспекти. /а.с.12 на звороті -13/.
У графіку платежів, який є Додатком №1 до Кредитного договору №00-8215731 від 01.06.2023 і підписаний сторонами, встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення Позичальником з поверненням Кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також визначено загальна вартість Кредиту для Позичальника /а.с.12/.
Інформаційне повідомленням, який є Додатком №2 до Кредитного договору №00-8215731від 01.06.2023 містить персональні дані, які передані Позичальником стосовно третіх осіб, а саме: їхні мобільні телефони /а.с.12/.
Згідно довідки про ідентифікацію наданою ТОВ «Качай гроші» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з який укладено договір 00-8215731 від 01.06.2023 ідентифікований ТОВ «Качай гроші» шляхом відправлення на номер телефону НОМЕР_3 одноразового ідентифікатора 3592F 01.06.2023 20:49:19 /а.с.18 на звороті/.
Згідно додатку до листа ТОВ «ФК «Контрактний дім» від 19.01.2024 ОСОБА_1 01.06.2023 було перераховано кошти у сумі 5 000,00 грн на картку НОМЕР_2 , що також підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактний дім» про успішне перерахування коштів на картку НОМЕР_2 , №транзакції 1243638300 /а.с.14-15, 18-19/.
18.12.2023 ТОВ "Качай гроші" та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 1- 18122023, згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором. Відповідно до Договору факторингу № 1-18122023 від 18.12.2023 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому /а.с.28-30/.
Відповідно до акту прийому-передачі до Договору факторингу № 1- 18122023 від 18.12.2023 ТОВ «Качай гроші» відступило , а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло право вимоги до боржників кількістю 2 493 на загальну суму заборгованості 28 739 792,77 грн /а.с.17 на звороті/.
Як вбачається з реєстру божників за Договір факторингу № 1- 18122023 від 18.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-8215731 від 01.06.2023 складає 17 875,00 грн, а саме: 5 250,00 грн- прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12 625,00 грн - прострочена заборгованість за процентами /а.с.16-17/.
Відповідно до виписки по особовому рахунку за кредитним договором №00-8215733 від 01.06.2023 сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 29.05.2024 складає 17 875,00 грн, а саме: 5 250,00 грн- прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12 625,00 грн - прострочена заборгованість за процентами /а.с.14 на звороті/.
Згідно з довідкою №3579 виданої солдату ОСОБА_1 в тому, що він дійсно перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 з 30.03.2024 по теперішній час /а.с.69/.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із ч. 1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.
Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.ст. 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передні йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч. 1 ст. 513 цього Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 01.06.2023 між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем за допомогою електронного підпису було підписано договір кредитної лінії №00-8215731, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» перерахувало відповідачу кошти у сумі 5 000,00 грн.
У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість.
Суд зазначає, що договір кредитної лінії №00-8215731 , містить інформацію щодо основних умов кредитування, а саме: суму кредиту, розмір процентної ставки, строк дії кредитної лінії, порядок надання та повернення кредиту та який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 3592F.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Щодо покликань відповідача ОСОБА_1 на відмову у задоволенні позову, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, судом встановлене наступне.
Твердження про те, що договори не містять реквізитів сторін, підпису позичальника, спростовуються наявними в матеріалах справи договором кредитної лінії №00-8215731 та паспортом споживчого кредиту, в яких зазначено реквізити сторін і вони підписані підписані за допомогою одноразового ідентифікатора 3592F. Даний факт підтверджується довідкою про ідентифікацію наданою ТОВ «Качай гроші» відповідно до якої клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір 00-8215731 від 01.06.2023 ідентифікований ТОВ «Качай гроші» шляхом відправлення на номер телефону НОМЕР_3 одноразового ідентифікатора 3592F 01.06.2023 20:49:19. Натомість, відповідачем не надано суду відомостей на підтвердження доводів не підписання ним кредитного договору чи заволодіння його персональними даними іншими особами (звернення до правоохоронних органів тощо), тобто доказів вчинення шахрайських дій відносно персональних даних позивача матеріали справи не містять. Також даний договір є чітким і зрозумілим, оскільки Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - -https://kachay.com.ua/ та обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти у загальному розмір 5000,00 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з ТОВ «Качай гроші» та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.
Суд також не бере до уваги твердження відповідача, по те, що ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не були надані докази на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки відповідача (реквізити банківської платіжної картки), оскільки судом встановлено, що 18.12.2023 ТОВ "Качай гроші" та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 1-18122023 відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не є стороною даного договору факторингу, відтак стороною представника позивача не могло бути подано до суду доказів на підтвердження зарахування коштів ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на банківські рахунки відповідача. До матеріалів справи ТОВ «ФК» «Ейс» на підтвердження факту укладення Договору факторингу № 1-18122023 надано акт прийому-передачі до Договору факторингу № 1-18122023 від 18.12.2023 ТОВ «Качай гроші» відступило , а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло право вимоги до боржників кількістю 2 493 на загальну суму заборгованості 28 739 792,77 грн та реєстр божників за Договір факторингу № 1- 18122023 від 18.12.2023 згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-8215731 від 01.06.2023 складає 17 875,00 грн, а саме: 5 250,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12 625,00 грн - прострочена заборгованість за процентами. Дані докази суд визнає допустими та нележними, а відтак вони підтверджують що до позивача ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-8215731 від 01.06.2023 у сумі 17 875,00 грн.
Аргументи відповідача щодо відсутності доказів про перерахування йому коштів «ТОВ «Качай гроші» у розмірі 5 250 грн, а також відсутність розрахунків заборгованості та нарахування процентів після закінчення терміну кредитування та нарахування штрафних санкцій та пені суд вважає неспроможними, з огляду на наступне. Згідно додатку до листа ТОВ «ФК «Контрактний дім» від 19.01.2024 ОСОБА_1 01.06.2023 було перераховано кошти у сумі 5 000,00 грн на картку НОМЕР_2 , що також підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактний дім» про успішне перерахування коштів на картку НОМЕР_2 , №транзакції 1243638300. У період 16.05.2023 - 05.06.2023 проценти за користування кредитом нараховувались за зниженою процентною ставкою. 21.06.2023 - відповідач сплатив 2 250,00 грн нарахованих відсотків за 19 днів користування кредитом. Надалі, у період 06.06.2023 - 13.09.2023 проценти за користування кредитом нараховувались за стандартною процентною ставкою. 1.4.2. Стандартна процентна ставка складає 2,50(два цілих 50 сотих)% від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, після 20 дня користування Кредитом, починаючи з 21 дня користування Кредитом, по день повернення Кредиту. Даний факт підтверджується заявою про усунення недоліків, наданою представником позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» на виконання вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.07.2024, у якій міститься обгрунтований розрахунок суми заборгованості. Також з даного розрахунку вбачається що після закінчення терміну кредитування проценти, а також пеня та штрафні санкції відповідачу не нараховувались. Одночасно суд зазначає, що стороною відповідач не було надано до суду доказів, які б спростовували наданий розрахунок стороною позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом та доказів того, що відсотки нараховувались поза строком дії передбаченого договором, а також що позивачем нараховувались штрафні санкції.
В той же час щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії в розмірі 250 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультрактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».
Із розрахунків наданих позивачем вбачається, що відповідачу нарахована комісія за надання кредиту у розмірі 250 грн. Вказану суму слід вважати платою за обслуговування кредитної заборгованості, яка за законом повинна надаватись безоплатно, а відтак суд вважає, що підстави для стягнення суми за надання кредиту в розмірі 250 грн відсутні, за нікчемною умовою договору.
Позивач виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за Кредитним договором.
Відтак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, укладеним 01.06.2023, заборгованість становить 17 625,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 12 625.00 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи
На підтвердження понесених витрат надано суду наступні докази.
Договір про надання правової допомоги №46/0524-01 від 16.05.2024 укладений між Адвокатським бюром «Тараненко та партнери» та ТОВ ФК «Ейс», протокол погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги №46/0524-01 від 16.05.2024, згідно якого встановлено та погоджено вартість адвокатських послуг, зокрема: усна консультація - 500 грн, підготовка адвокатського запиту - 500 грн, складання позовної заяви - 2 000 грн, участь у судовому засіданні - 1 200 грн, підготовка та подача клопотань/ заяв до суду - 500 грн, яка є додатком №1; додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №46/0524-01 від 16.05.2024, згідно якого клієнт доручає адвокатському бюро надати йому юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; свідоцтво Тараненка А.І. про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 958,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (3 000 х 98,6% : 100 % = 2 958,00).
Щодо судового збору
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 388,49 грн (17 625,00 х 100 : 17 875= 98,6%; 2 422,40 х 96,8% : 100% = 2 344,88).
Керуючись ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 8, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02030, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №00-8215733 від 01.03.2023 в сумі 17 625 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень, судовий збір у сумі 2 344 (дві тисячі триста сорок чотири) гривні 88 копійок та 2 958 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього разом стягнути: 22 927 (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадццять сім) гривнень 88 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко