Справа №443/1582/24
Провадження №2-о/443/140/24
іменем України
10 жовтня 2024 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І..,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Яременка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальна громада міста Жидачів в особі Жидачівської міської ради Львівської області, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із заявою, у якій просить встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся по материній лінії ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на частину квартири АДРЕСА_2 . Згідно витягу з реєстру територіальної громади №529 від 30.08.2024 року, ОСОБА_4 на час своєї смерті була зареєстрована у АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не залишала, а тому спадкування відбулося за законом. Зазначає, що вона постійно проживала разом з ОСОБА_4 до дня її смерті і на день смерті. На момент смерті ОСОБА_4 , спадкоємцями першої черги спадкування за законом були дочки покійної ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , однак вони спадщину не прийняли у жоден із передбачених законом способів. Матір покійної ОСОБА_6 померла швидше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , а чоловік покійної ОСОБА_7 також помер швидше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 . Натомість, вона фактично постійно проживала із своєю бабусею у АДРЕСА_1 , не заявляла про відмову від спадщини, а тому на підставі ст. 1268 ЦК України вважається такою, що її прийняла, однак юридично не оформила своїх спадкових прав.
03.09.2024 року вона звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу із метою оформлення спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_4 , однак нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій. Причиною відмови вказано пропущений термін для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та/або встановити факт спільного проживання із спадкодавцем.
Оскільки її місце реєстрації проживання на час смерті бабусі відмінне від місця реєстрації проживання спадкодавця, то для юридичного оформлення спадкових прав, їй необхідно в судовому порядку встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 11.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Заявниця та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги заяви, з мотивів наведених у такій, просили заяву задоволити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої повідомляє, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією заявою повідомляє, що спадщину після смерті матері вона не прийняла та на її оформлення не претендує. Разом з тим не заперечує проти оформлення спадкових прав ОСОБА_1 . Також підтверджує, що між нею та ОСОБА_1 немає спору з приводу спадщини, що відкрилася після смерті матері. Також просить розглянути справу без її участі, не заперечує проти ухвалення рішення на користь заявниці.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої повідомляє, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією заявою повідомляє, що спадщину після смерті матері вона не прийняла та на її оформлення не претендує. Разом з тим не заперечує проти оформлення спадкових прав ОСОБА_1 . Також підтверджує, що між нею та ОСОБА_1 немає спору з приводу спадщини, що відкрилася після смерті матері. Також просить розглянути справу без її участі, не заперечує проти ухвалення рішення на користь заявниці.
Представник заінтересованої особи - Жидачівської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без участі їхнього представника.
Заслухавши вступне слово заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с.9).
Як видно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00039723349 від 18.05.2023 року, 11.07.1995 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Жидачівського районного управління юстиції Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , актовий запис №41 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу виданого повторно серії НОМЕР_2 , 25.06.2004 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розірвано, про що складено відповідний актовий запис №98 (а.с.12).
Як вбачається із свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_3 , 27.07.2004 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 , виданого на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_5 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00046756064 від 30.08.2024 року, 06.11.2013 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.14, 16).
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.08.2017 року по справі №395/766/17 розірвано шлюб між ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишено без змін (а.с.15).
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/010443412, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , з 30.08.2024 року (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_6 , виданого на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с.41).
Як вбачається із свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_7 , 12.07.1999 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.42).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявниці по материній лінії ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 , виданим Жидачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 04.08.2021 року (а.с.20).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на частину квартири АДРЕСА_2 , що належало покійній на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 27.02.1998 року (а.с.17).
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №529 від 30.08.2024 року, ОСОБА_4 на час своєї смерті була зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.21).
Як видно із інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №78213060 від 03.09.2024, заповіт від імені ОСОБА_4 не реєструвалось (а.с.43).
Оскільки заповіту ОСОБА_4 не залишала, то спадкування відбувалося за законом.
Судом також встановлено, що спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , були дочки покійної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки матір покійної ОСОБА_6 померла швидше за дочку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , та чоловік покійної ОСОБА_7 також помер швидше за дружину, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_9 та серії НОМЕР_10 (а.с.18-19).
Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не прийняли та на неї не претендують, що підтверджується також поданими ними письмовими заявами (а.с.32-35).
Вказане також підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78213066 від 03.09.2024 року, де відсутня інформація про зареєстровані спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44).
Допитана як свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні дала покази про те, що ОСОБА_2 є її матір'ю, ОСОБА_3 є її тіткою. Вона проживала разом із бабусею в м.Жидачів. Після розірвання шлюбу в 2017 році вона повернулась в м.Жидачів та проживала разом із бабусею ОСОБА_4 . Її матір та тітка на момент смерті бабусі із нею не проживали. Інших спадкоємців немає.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дала покази про те, що являється сусідкою заявниці. ОСОБА_1 постійно проживала з бабусею в м.Жидачів. після розірвання шлюбу ОСОБА_1 повернулась в м.Жидачів та проживала із бабусею ОСОБА_4 до дня її смерті. Більше з ними ніхто не жив.
Судом встановлено, що єдиним спадкоємцем п'ятої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є заявниця.
З метою оформлення права власності на спадкове майно, заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва.
Однак листом відповіддю приватного нотаріуса Стрийського нотаріального окургу Львівської області Посацькою О.О. №85/02-31 від 03.09.2024, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, після смерті ОСОБА_4 . Причиною відмови вказано пропущений термін для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та/або встановити факт спільного проживання із спадкодавцем (а.с.22).
Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України предбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ст. ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Одночасно суд бере до уваги і той факт, що заявник позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на час її смерті.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що заявник позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, суд приходить до переконання, що матеріалами справи та показами свідків достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому заява є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя С.І Сливка