Справа № 621/3872/24
Провадження № 1-кс/621/638/24
Ухвала
Іменем України
15 жовтня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві клопотання слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024221260000624 від 11.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: 1) предмет зовнішнє схожий на нунчаки, власником якого є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 10.10.2024 до чергової частини відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_1 було зупинено громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою перевірки документів, під час чого у останнього в спортивній сумці було виявлено предмет зовнішнє схожий на нунчаки.
Відомості за даним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудовий розслідувань за № 12024221260000624, 11.10.2024 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 263 КК України та розпочато досудове розслідування.
10.10.2024 на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено огляд місця події, в ході проведення якого, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно, в присутності понятих видав працівникам поліції предмет зовнішнє схожий на нунчаки.
Вищевказане майно було вилучено до ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
11.10.2024, слідчим було винесено постанову про визнання речей речовими доказами.
У поданому клопотанні слідчий зазначає, що тимчасово вилучене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, тому необхідно вжити заходів до його збереження шляхом накладення на нього арешту.
Прокурор ОСОБА_4 просила клопотання розглянути в її відсутність. Клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, просила розгляд клопотання провести без її участі.
Володілець тимчасово вилученого майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Заяв про відкладення судового розгляду, письмових заперечень з приводу поданого клопотання до суду не надходило.
У зв'язку із неявкою в судове зсідання всіх осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, судовий розгляд клопотання проведено без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів у відповідності до частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Частиною першою, пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини 2 статті 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 7) арешт майна.
Відповідно до положень статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221260000624 відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесено до реєстру 11.10.2024, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 263 КК України.
На підтвердження клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження № 12024221260000624 від 11.10.2024 за ч. 2 ст. 263 КК України; рапорт ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 10.10.2024; пояснення ОСОБА_5 ; протокол огляду місця події від 10.10.2024; постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 11.10.2024.
Наданими доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 132 Кримінального процесуального кодексу України. Відсутні підстави вважати, що зазначене у клопотанні майно вилучено з порушенням процесуальних норм.
Клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно відповідає вимогам частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Оскільки в матеріалах кримінального провадження є достатньо відомостей вважати, що майно зазначене в клопотанні є доказом у кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного і керуючись статтями 131, 132, 170 - 173, 175, 237 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт, який полягає у забороні відчуження та розпорядження на вилучене 10.10.2024 під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , майно:
1) предмет зовнішнє схожий на нунчаки, власником якого є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1