справа № 619/4671/24
провадження № 1-кп/619/347/24
іменем України
14 жовтня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі Харківського району Харківської області питання про виправлення описки у вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 17.09.2024 стосовно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Так, вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 17.09.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч.1 ст.125 КК України.
Прокурор Богодухівської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, відповідно до якої вказав, що у вироку суду в абзаці 11 мотивувальної частини та абзаці 2 резолютивної частини міститься посилання на ч.2 ст.76 КК України. Просив виправити вказані описки, виключити абзац 11 мотивувальної частини вироку, а в абзаці 2 резолютивної частини виключити посилання на ч.2 ст.76 КК України.
Відповідно ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Прокурор надав заяву, відповідно до якої просив проводити судове засідання щодо вирішення питання про виправлення описки у вироку у його відсутність.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином. Згідно телефонограми секретаря судового засідання просив судове засідання щодо вирішення питання про виправлення описки провести без його участі.
Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Так однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають "незмінністю судового рішення". Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Передбачену цією статтею, а також ч.5 ст.371 КПК можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив (постановив) рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Отже, виправлення допущених у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення.
Ініціатива щодо виправлення в судовому рішенні описок і арифметичних помилок може виходити від будь-кого з учасників кримінального провадження, інших заінтересованих осіб чи самого суду незалежно від того, набрало це рішення законної сили чи ні.
Частиною 5 статті 371 КПК України передбачено, що виправлення в судовому рішенні мають бути засвідченні підписами суддів того складу суду, який його ухвалив.
Так, при виготовленні вироку від 17.09.2024 допущено описку, а саме в мотивувальній частині вироку помилково вказано «Згідно з ч.2 ст.76 КК України на осіб, засуджених за злочини, пов'язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов'язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу». Крім того в другому абзаці резолютивній частині вироку замість «На підставі ч. 2 ст. 76, п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці» необхідно вказати «На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 ККУкраїни застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці».
За таких обставин, суд вважає за необхідне виправити допущену описку у вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 17.09.2024, про що постановити ухвалу суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.379 КПК України, -
Виправити описку, допущену у вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 17.09.2024 стосовно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме вважати помилково вказаним абзац мотивувальної частини вироку: «Згідно з ч.2 ст.76 КК України на осіб, засуджених за злочини, пов'язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов'язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу».
Другий абзац резолютивної частини вироку викласти в наступній редакції: «На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці».
Ухвала є невід'ємною частиною вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 17.09.2024.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя ОСОБА_1