Справа № 526/4154/23
Провадження № 2/526/382/2024
14 жовтня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судових засідань Павленко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу № 526/4154/23 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
08 листопада 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 1070-8369 від 28.07.2022 року в розмірі 49 500,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 43 500,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
21 листопада 2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 28.11.2023.
Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 01.12.2023, відзив на позов не надав.
У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 28.07.2022 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1070-8369, за умовами якого Товариство надає позичальнику кредит на особисті потреби в сумі 6 000,00 грн, строком дії кредиту 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Кредитний договір (надалі - Договір) між сторонами укладений в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила), які діяли на момент укладення Договору та є його невід'ємною частиною, забезпечує дотримання відповідачем вимоги щодо письмової форми для даного виду Договору.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:
-сума кредиту - 6 000,00 грн.;
-строк кредитування - 300 днів;
-базовий період* - 14 днів;
-знижена % ставка - 2,50 % в день;
- стандартна % ставка - 3,00 % в день;
*базовий період - це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту, позивач надав копію Витягу з реєстру банків та копію Довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 1070-8369від 28.07.2022року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, що є додатком до позовної заяви.
Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
Окрім цього, відповідач в загальній кількості 2 разів оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача процедурою оформлення та виконання кредитного договору.
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 10.10.2023 року, загальний розмір грошових вимог кредитора до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредитних процентів) становлять: 49 500,00 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) гривень, що складається з:
-прострочена заборгованість за кредитом - 6 000,00 гривень;
-прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 43 500,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши додані до справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою компанією, яка здійснює свою діяльність на ринку фінансових послуг щодо надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, на підставі Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії НОМЕР_1 від 01.08.2013 та ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (надалі - Нацкомфінпослуг), згідно Розпорядження № 2401 від 08.06.2017.
Відповідно до п. 8, п. 42 Постанови КМУ від 07.12.2016, № 913 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначених ст. 1054 ЦК України.
До фінансових послуг, щодо яких існує спеціальне законодавство, Закон України "Про електронну комерцію" застосовується лише в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству, що регулює здійснення фінансових послуг. Порядок укладення кредитного договору між сторонами здійснюється у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Принцип свободи договору, як один із загальних засад цивільного законодавства, декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак, під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим, ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов'язки, які покладаються на них за договором.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачкою та відповідачем не був би укладений.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Таким чином, ОСОБА_1 без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету не зміг би укласти кредитний договір із відповідачем, тому укладення кредитного договору у запропонованій позивачем формі відповідало внутрішній волі відповідача і цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вказана позиція суду узгоджується з висновком зробленим Верховним Судом у постанові від 07.10.2020 по справі 127/33824/19 (за аналогічними правовідносинами).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідач фактично оформив кредитний договір відповідно до визначеної правилами процедури, здійснив його підписання зі застосуванням одноразового ідентифікатора та користувався кредитними коштами.
Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини. В зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання по кредитному договору, за яким кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору, порушено майнові права ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», тому позов слід задовольнити в межах заявлених позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами необхідно вирішити в порядку, встановленому статтею 141 ЦПК України.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 141, 258, 259, ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 279, статтями 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 1070-8369 від 28.07.2022 р. в розмірі 49 500,00 грн., з яких:
- 6 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;
- 43 500,00грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягти з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачений судовий збір в сумі 2 147,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ТОВ "Фінансова УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження - м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 38548598.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .
Головуюча: Л. В. Максименко