Справа № 526/2617/23
Провадження № 2/526/228/2024
07 жовтня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Синепол С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання та ремонт квартири,
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
27 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання та ремонт квартири.
Ухвалою від 28 серпня 2023 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
05 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_1 направила до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
09 жовтня 2023 року відповідач ОСОБА_2 направив до суду заяву в якій наполягає на судовому розгляді справи з викликом сторін та надав відзив на позовну заяву, в якому позов ОСОБА_1 не визнав, вказав, що в квартирі він не проживає, оскільки позивачка замінила двері і в нього немає доступу до квартири. Останній раз, коли був у квартирі там були нормальні житлові умови, сантехніка, підлога, стеля не потребувала ремонту, тому не вбачає підстав для відшкодування коштів за ремонт квартири.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання та ремонт квартири вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що їм з відповідачем належить на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу, рішенням суду визначено порядок користування квартирою. Після цього вона в квартирі тривалий час не проживала, там жив відповідач, який занедбав приміщення, в місцях загального користування були обідрані шпалери, знятий бачок з унітазу, знятий кран у ванній, вхідні двері пошкоджені, загалом все було у занедбаному стані. В інтересах їх спільної дочки квартира потребувала ремонту і вона за власні кошти здійснила ремонт, на що витратила кошти в сумі 44621.25 грн., тому просить стягти з відповідача, як співвласника квартири половину вартості ремонту в сумі 24759.80 грн.
ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що він зняв бачок з унітазу та двері і відніс їх на шостий технічний поверх з метою збереження цих речей аби відповідач їх не вивезла з квартири. Квартиранти, що жили у її кімнаті робили ремонт за власні кошти. Також вказав, що відповідач особисто вивезла всю побутову техніку та інші цінні речі з квартири, умисно пообдирала шпалери, на даний час він не має доступу до квартири, в ній не проживає, без його згоди здійснено ремонт, тому не вбачає підстав для відшкодування витрат на ремонт квартири.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали суду, що були у квартирі, де мешкає ОСОБА_2 в квітні 2023 року, яка перебувала у вкрай занедбаному стані, в коридорі обідрані шпалери, бачок у туалеті був відсутній, складалося враження, що там мешкають бомжі.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 28 липня 2001 року по 30 жовтня 2012 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1
Рішенням Гадяцького районного суду від 15 червня 2015 року визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Надано ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у користування у вказаній квартирі:
- ізольовану кімнату 2, площею 19,3 кв.м;
- ізольовану кімнату 6, площею 11,6 кв.м.
Надано ОСОБА_2 у користування у вказаній квартирі ізольовану кімнату 5, площею 14,3 кв.м, з лоджією площею 3,7 кв.м.
Залишено в загальному користуванні:
- кухню 3, площею 13,5 кв.м з лоджією 5,6 кв.м.;
- ванну кімнату 7, площею 3,3 кв.м;
- вбиральню 4, площею 1,7 кв.м;
- коридор 1, площею 8,0 кв.м;
- сарай у підвалі
Рішення набрало законної сили 26 червня 2015 року.(а.с.12-16)
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Відповідно до ст.322 Кодексу власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 Кодексу визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зауважує, що в даному випадку маються на увазі витрати, об'єктивно необхідні для належного функціонування спільного майна, тобто для підтримання його технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних та естетичних характеристик, без здійснення яких неможлива його експлуатація.
У разі ухилення співвласника від участі у витратах на утримання спільної власності, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутися до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна. У свою чергу, такий співвласник може висунути відповідні заперечення, вважаючи здійснені співвласниками витрати надмірними або зайвими.
Отже, в разі доведеності одним із співвласників понесення ним витрат на управління, утримання та збереження спільного майна, участь у ньому (управлінні, утриманні, збереженні) пропорційно своїй частці зобов'язаний приймати інший співвласник, який ухиляється від свого обов'язку, особа, яка зазнала втрат, має право на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.
Зокрема, такими способами захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, як це передбачено п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Так, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем ОСОБА_1 надано суду товарні чеки, рахунки та квитанції, за якими загальна вартість грошових коштів, які були витрачені нею на придбання дверей та матеріалів для ремонту квартири АДРЕСА_2 становить 44621.25 грн, (а.с. 18-23)
Відповідно акту голови будинкового комітету від 18 серпня 2023 року встановлено, що ОСОБА_2 з місця загального користування квартири АДРЕСА_3 зняв змішувач з ванни, світильники, електричні вимикачі та інше. ОСОБА_1 здійснила ремонт місць загального користування: ванни, туалету, кухні, коридору, лоджії. Проведена заміна підлоги (лінолеум), зроблені натяжні стелі зі світильниками, поклеєні нові шпалери, встановлена сантехніка, двері та встановлені розетки.
При цьому, положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд вважає, що у даному спорі стороною позивача доведено необхідність проведення ремонту місць загального користування у спільній квартирі, оскільки судом встановлено, що вони перебували у занедбаному стані, який позбавляв власників можливості ними користуватися, що підтверджено поясненнями сторін та свідків та доданими до позову фотографіями. Також суд вважає, що позивачем доведено факт понесених витрат по утриманню та проведенню ремонтних робіт у спірній квартирі місць загального користування.
Таким чином, оскільки позивачем доведено факт понесених витрат на утримання та ремонт квартири, що не спростовано відповідачем, а також враховуючи те, що відповідач належним чином не приймає участі у витратах на утримання своєї власності та добровільно не відшкодовує витрати, понесені позивачем у зв'язку із ремонтом та утриманням квартири АДРЕСА_2 , суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача половини фактично понесених витрат, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, про що надано відповідне посвідчення, а відтак є звільненим від сплати судового збору в силу закону, тому судові витрати в розмірі 1073.60 грн. слід компенсувати позивачу за рахунок держави.
Також позивач просила стягти на її користь понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 3 тисяч гривень, проте жодних доказів з даного приводу не надала, тому суд відмовляє у розподілі витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання та ремонт квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 24759.80 грн. у рахунок відшкодування 1 / 2 частини витрат, понесених на проведення ремонту квартири АДРЕСА_2
Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_1 понесені неї судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1073.60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_4 ., реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 14 жовтня 2024 року.
Головуюча: Л. В. Максименко