Справа № 524/5869/16-ц
Провадження № 6/524/292/24
15 жовтня 2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа на виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання малолітньої дитини та дружини,-
24 вересня 2024 року до суду надійшла вказана заява, в якій заявник просить видати дублікат виконавчого листа на виконання рішення суду від 01 листопада 2016 року у цивільній справі за № 524/5869/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання малолітньої дитини та дружини, в частині щодо стягнення коштів на утримання дитини, посилаючись на те, що виконавчий лист було втрачено.
У судове засідання заявник - стягувач, боржник, які повідомлялися судом належним чином про час, дату та місце розгляду заяви не прибули, їх неявка не є перешкодою за таких обставин для розгляду заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі по тексту - Конвенція) та практику Європейського суду, тобто судді зобов'язані застосовувати рішення Європейського суду з прав людини» як джерело права на всіх етапах провадження нарівні з Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження», визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів.
У рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 р. (п.40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
01 листопада 2016 року Автозаводським районним судом міста Кременчука була розглянута вказана цивільна справа з ухваленням рішення по суті, яким було задоволено позов.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частині зі всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2016 року до досягнення дитиною повноліття, та на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 03 серпня 2016 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також судовий збір у розмірі 551,20 грн. на користь держави.
Рішення в частині стягнення сум платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
У листопаді 20216 року заявник - позивач - стягувач отримала два виконавчих листа під особистий підпис (а.с. 25).
Виконавчі листи стягувачем не були подані до відповідного ВДВС для примусового виконання рішення суду та були втрачені стягувачем.
Рішення суду в частині стягнення аліментів є не виконаним, а дочка заявника та боржника не досягла повноліття.
Суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити - видати дублікат виконавчого листа, оскільки його фактично було втрачено заявником.
Керуючись ст. 258-260, 353, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа на виконання рішення суду від 01 листопада 2016 року у цивільній справі за № 524/5869/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання малолітньої дитини та дружини, в частині щодо стягнення коштів на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частині зі всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 серпня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
Ухвала виготовлена та підписана 15 жовтня 2024 року.Ухвала набирає законної сили негайно після її виготовлення та підписання (проголошення). Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: