Справа № 524/11097/24
Провадження № 2-о/524/309/24
14 жовтня 2024 року м.Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Алексашина Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява обгрунтована тим, що 11 лютого 1994 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 . Під час реєстрації шлюбу її прізвище з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_4 », а прізвище її чоловіка зазаначено як « ОСОБА_4 ».
В подальшому у свідоцтві про розірвання шлюбу відділ РАГС зазначив її прізвище та прізвище її чоловіка як « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 » відповідно.
У свідоцтві про народження їх доньки прізвище батьків зазначено « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 ».
У паспорті прізвище заявниці зазначено як « ОСОБА_5 ».
З метою виправлення помилки у написанні прізвища в актовому записі про шлюб заявниця звернулася до відділу ДРАЦС у м.Кременчуці, однак, отримала відмову.
Заявниця стверджує, що вказана розбіжність у написанні прізвищ перешкоджає у реалізаціїї її права на пенсійне забезпечення, оскільки фактично відсутнє підтвердження зміни її прізвища після одруження з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 », яке зазначено у її трудовій книжці.
Заявниця прохає встановити два факти: 1. факт державної реєстрації шлюбу 11.02.1994 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , 2. факт належності ОСОБА_1 витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу.
Ознайомившись з заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.318 ЦПК України.
Згідно пунктів 1, 2 ч.1 ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
З поданої заяви убачається, що сам факт реєстрації шлюбу (як і його подальшого розірвання) між заявницею та її чоловіком під сумнів не ставиться. Вказаний факт посвідчується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу.
Крім того, встановлення фактів, про які прохає заявниця не відповідають дійсній меті, яку вона переслідує.
Єдиною причиною звернення ОСОБА_1 з заявою про встановлення вказаних фактів є допущення помилки у написанні її прізвища під час реєстрації шлюбу 11.02.1994 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно пункту 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Згідно п.3 ППВСУ №12 від 07.07.1995 року «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках невиправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо).
Також суд звертає увагу на висновки ВП ВС, наведені у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17.
Зокрема, у пунктах 46-48 постанови ВП ВС зазначено наступне:
«Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у частині другій статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
Суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують факт народження особи, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису про дату народження особи і зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши вірну дату.»
Хоча вказана справа стосувалася неправильності актового запису про дату народження, але викладені у постанові ВП ВС висновки є застосовними і до інших актових записів, які потребують внесення змін.
З огляду на викладене заявниці слід уточнити факт, який вона просить встановити, аби він відповідав заявленій меті.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.175, 185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з дня отримання ним копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.С.Алексашина