Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1845/24
Провадження № 1-кс/382/75/24
14 жовтня 2024 року м. Яготин
Слідчий суддя Яготинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури у кримінальному провадженні ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024116320000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про проведення обшуку,
До суду надійшло зазначене клопотання щодо надання дізнавачу сектору дізнання відділення поліції №2 Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 , начальнику сектору дізнання відділення поліції №2 Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 дозвіл на проведення обшуку будинку та інших господарських приміщень за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення наркотичних речовин та інших предметів, які являються речовими доказами та мають значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
Клопотання містить посилання на те, що зазначеним сектором дізнання відділення поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024116320000090 від 07.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Встановлено, що 07.10.2024 до відділення поліції надійшов рапорт ПОГ СВГ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 про те, що під час відпрацювання території Яготинської громади в ході спілкування з місцевими жителями ОСОБА_8 , жителькою АДРЕСА_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_2 , стало відомо, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 за місцем свого проживання може зберігати наркотичну речовину. В ході досудового розслідування допитано свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_2 , котра повідомила, що раніше проживала по сусідству із ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю матір?ю ОСОБА_10 . Останній є залежим від дії наркотичних засобів, але лікуватися від цього відмовляється, тому постійно приносить до свого місця проживання наркотичні засоби, зокрема «канабіс», де його і зберігає для подальшого вжитку. Через зловживання наркотичними речовинами ОСОБА_6 постійно конфліктує зі своєю матір?ю, та через свою залежність й необхідність у вживанні наркотичних засобів може здійснювати крадіжки, як у своєї матері, так і в інших громадян. Окрім того, допитано в якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який повідомив, що близько 1 місяця тому проживав по сусідству із ОСОБА_6 та його матір?ю ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 та неодноразово чув від матері ОСОБА_10 , що її син вживає за місцем свого проживання наркотичні засоби - «канабіс». Дану наркотичну речовину ОСОБА_6 рве недалеко від місця свого проживання, після чого приносить додому, де в подальшому її вживає. Також в ході відпрацювання поліцейським офіцером громади зазначеного повідомлення від жителів АДРЕСА_1 стало відомо, що ОСОБА_6 через свою залежність може бути причетний до крадіжок чужого майна, у зв?язку з чим його матір встановила камери відеоспостереження в їхньому будинку. Згідно характеристики, виданої депутатами Яготинської міської ради ОСОБА_6 зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання зарекомендував себе посередньо, схильний до зловживання спиртними напоями, не одружений, з сусідами дружні взаємовідносини не підтримує. Участі в житті громади не приймає. У спілкуванні не щирий, не ввічливий, не готовий прийти на допомогу. Офіційного працевлаштування не має. Відомостей компрометуючого характеру щодо ОСОБА_6 до Яготинської міської ради не надходило. Згідно довідок наданих КНП «Яготинська центральна міська лікарня» Яготинської міської ради ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , до наркологічного та психіатричного кабінету КНП «Яготинська ЦМЛ» за медичною допомогою не звертався, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває. Згідно відомостей ІПНП НПУ України, ОСОБА_6 06.05.2020 притягувався до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183 КУпАП. Поряд з цим, 10 листопада 2017 року вироком Яготинського районного суд Київської області ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), відшукання предметів та документів, які містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні та в судовому розгляді, в подальшому можуть бути знищені з метою укриття слідів злочину, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки отримати вищезазначені відомості в інший спосіб не являється за можливе. За встановлених обставин, застосування такої слідчої (розшукової) дії як обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання предметів, які мають значення для досудового розслідування. Тому під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження виникла необхідність у проведенні обшуку за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою відшукування та вилучення наркотичних речовин та інших предметів, які являються речовими доказами та мають значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні дізнавач та прокурор подане клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, дійшов наступних висновків.
Як вбачається із витягу з ЄДРСР (кримінальне провадження № 12024116320000090, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024, за ч. 1 ст. 309 КК України), 07.10.2024 року до відділення поліції № 2 Бориспільського РУП надійшов рапорт від ПОГ СВГ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , про те, що під час спілкування з громадянами було встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 за місцем свого проживання може зберігати наркотичну речовину.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , вона повідомила, що раніше проживала по сусідству із ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своєю матір?ю ОСОБА_10 . Останній є залежим від дії наркотичних засобів, але лікуватися від цього відмовляється, тому постійно приносить до свого місця проживання наркотичні засоби, зокрема «канабіс», де його і зберігає для подальшого вжитку. ОСОБА_6 постійно лається зі своєю матір?ю та через свою залежність може бути причетний до крадіжок.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , близько 1 місяця тому він проживав по сусідству із ОСОБА_6 та його матір?ю ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 та неодноразово чув від матері ОСОБА_10 , що її син вживає за місцем свого проживання наркотичні засоби - «канабіс». Дану наркотичну речовину ОСОБА_6 рве недалеко від місця свого проживання, після чого приносить додому, де в подальшому її вживає.
Відповідно положень ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Проведення обшуку є суттєвим обмеженням конституційних прав громадян, у зв'язку з чим він має застосовуватися у виняткових випадках при наявності беззаперечних підстав для його проведення в умовах реальної необхідності та за відсутності можливості отримання інформації іншим шляхом.
Обшук має провадитись за наявності достатніх даних, які вказують на те, що об'єкти, які мають значення у справі, по-перше, знаходяться у певної особи та в певному місці, по-друге, що дані об'єкти сховані й добровільно видані не будуть.
Відповідно ч. 3 ст. 234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 4) підстави для обшуку; 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; 7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.
Тобто, за змістом вказаних норм закону в клопотанні про обшук мають бути зазначені дані, які вказують на те, що об'єкти, які мають значення у кримінальному провадженні, знаходяться в певному місці, індивідуальна або родова характеристика речей, які планується відшукати.
В поданому клопотанні, зокрема, вказано про необхідність відшукання та вилучення наркотичних засобів та "інших предметів, які являються речовими доказами та мають значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні", при цьому предмети не індивіалізовано, що не відповідає п. 7 ч. 5 ст. 234 КПК України.
Частиною 5 ст. 234 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Так, дізнавачем, всупереч ч. 5 ст. 234 КПК України, у клопотанні не доведено наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Крім витягу з ЄРДР, органом дізнання фактично подано лише протоколи про допит двох свідків, відповідно до яких вони є колишніми сусідами щодо домоволодіння, в якому ініційовано проведення обшуку, та інформація їм відома зі слів іншої особи ( ОСОБА_10 ) та "сусідів".
Викладене свідчить про те, що подане клопотання не містить належного обґрунтування підстави для обшуку за зазначеною адресою, а дізнавачем не доведено того, що за цією адресою знаходяться предмети, які він прагне відшукати, як і конкретно не індивіалізовані ці предмети. Доводи дізнавача в цій частині ґрунтуються на необґрунтованих припущеннях.
При цьому, як вбачається із клопотання, неможливість отримати вищезазначені відомості в інший спосіб в клопотанні ніяким чином не обґрунтована.
Разом з тим, обшук - це крайній захід забезпечення кримінального провадження і слідчим не доведено необхідності проведення саме обшуку, а також того, що проведені інші слідчі дії не дали результатів щодо виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Частиною 5 ст. 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати об ґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).
З аналізу вищезазначеної норми законодавства випливає, що надання дозволу на проведення обшуку на підставі необґрунтованого клопотання, яке містить лише припущення та не підтверджені доводи, може спричинити порушення прав власності інших осіб, які не є причетними до кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, оскільки подане клопотання про обшук не є достатньо вмотивованим та обґрунтованим, під час його розгляду не доведено наявності достатніх підстав для надання дозволу на проведення обшуку, та того, що відомості, які необхідно отримати, неможливо отримати органом досудового розслідування за допомогою інших слідчих дій, тому слідчий суддя не вбачає передбачених законом підстав для надання дозволу на проведення обшуку.
З огляду на ці обставини слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про проведення обшуку не відповідає вимогам ч. 3 ст. 234 КПК України, тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 236, 369, 371, 372 КПК України,
У задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024116320000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про проведення обшуку, відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1