Справа № 372/3118/24
Провадження № 2-1566/24
08 жовтня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про визнання батьківства.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у жовтні 2015 року позивач за наслідками спільного проживання та позашлюбних стосунків з відповідачем завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила доньку - ОСОБА_4 .
Походження дитини від матері було підтверджено на підставі ч. 1 ст. 125 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Оскільки позивачем одноособово здійснено реалізацію порядку реєстрації народження дитини, відповідний запис дитини здійснено у порядку, передбаченому ст. 135 СК України та вказано у свідоцтві про народження дитини зазначено - ОСОБА_5 .
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання позивач та її представник не з'явились, від представника позивача - адвоката Гончарука А.В. до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого провадження за відсутності позивача та її представника.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи по суті подав до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, тому суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Розглянувши позовну заяву, врахувавши думку учасників процесу, які не з'явилися у підготовче судове засідання, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а проживали разом у певний період часу.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02.06.2022 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками вказано: батько - ОСОБА_6 ; мати - ОСОБА_7 .
13.06.2020 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 13.06.2020 року.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст.135 СК України № 00035717062 вбачається, що відомості про батька дитини ОСОБА_5 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за її заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою собою, а утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Звертаючись до суду із позовом позивач просить про визнання батьківства, пославшись на положення статті 128 СК України.
Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 742/3238/17, у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог, встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають з встановлених обставин та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на норму права, що є значно конкретизованим, аніж закон. Більш того, виходячи з положень ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема, в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Тому обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за № 789 - XII та ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.
Норми статті 128 СК України регулюють правовідносини щодо встановлення батьківства при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Враховуючи те, що відповідач повністю визнав позовні вимоги, вважає себе біологічним батьком дитини вбачаються підстави для визнання відповідача батьком малолітньої ОСОБА_5 .
Негативних наслідків визнання позивача батьком судом не встановлено.
Відповідно до пп. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13 пп. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 200, ч. ч. 1, 4 ст. 206, ст. ст. 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Узин Білоцерківського району Київської області, РНОКПП - НОМЕР_3 ) батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане 02.06.2022 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 238).
Зобов'язати Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 2) внести відповідні зміни до актового запису № 238 від 19.07.2016 року про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у графі «батько» замість « ОСОБА_6 » вказати « ОСОБА_2 », громадянин України.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Т.Г. Сташків