Справа № 369/19076/23
Провадження №1-в/369/413/24
14.10.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Фастівського районного відділу №1 Філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року за ч.4 ст. 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік,
про звільнення від призначеного судом покарання у зв'язку із усуненням законом караності діяння, -
01 жовтня 2024 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло подання Фастівського РВ №1 Філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
На обґрунтування подання орган пробації зазначає, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», відповідно до вказаного закону, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна 18.07.2023 на суму 472,47 грн., то він, підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
У судове засідання засуджений ОСОБА_3 , прокурор та представник органу пробації не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду подання відповідно до вимог частини п'ятої статті 539 КПК України.
Дослідивши матеріали подання, суд зазначає таке.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
На час звернення з поданням ОСОБА_3 перебуває на обліку в Фастівському РВ №1 Філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 2 684 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2023 році становила 1 342 грн.
Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1 342 грн.
Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2023 року складали 2 684 грн.
Згідно з вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року ОСОБА_3 викрав майно на суму 472,47 грн., що станом на день крадіжки складає суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2 684 грн.).
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
При цьому, згідно положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що є всі правові підстави для звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного йому судом покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, суд,
Подання задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2023 року, у зв'язку із усуненням законом караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Судд я ОСОБА_1