Справа № 369/7249/24
Провадження №1-в/369/433/24
14.10.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням Бучанського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року за ч.1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу розміром 17000 гривень,
про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, -
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року було затверджено угоду про визнання винуватості від 26 квітня 2024 року, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.
Вирок набрав законної сили 18 червня 2024 року та був направлений на виконання до уповноваженого органу з питань пробації 24.06.2024. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
18.09.2024 засуджений ОСОБА_4 з'явився до уповноваженого органу з питань пробації та повідомив, що в нього немає фінансової можливості для сплати штрафу та просив направити подання до суду про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
На підставі вищевикладеного, Бучанський районний відділ № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області просив розглянути питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу відносно засудженого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор заперечував, щодо задоволення подання, оскільки вирок було ухвалено на підставі угоди про визнання винуватості, а тому засуджений ОСОБА_4 зобов'язаний був добровільно сплатити штраф на виконання умов угоди.
В судове засідання засуджений ОСОБА_4 та представник органу пробації не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду подання відповідно до вимог частини п'ятої статті 539 КПК України.
Вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали подання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу відносно засудженого ОСОБА_4 слід відмовити, з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_4 був засуджений вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року за ч.1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу розміром 17000 гривень.
Зазначений вирок суду набрав законної сили 18.06.2024.
У відповідності із ч.ч. 1, 3 ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений ч. 1 ст. 26 КВК України, суд за поданням представника органу пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Однак, засуджений ОСОБА_4 у визначений ст. 26 КВК України строк, без будь-яких поважних причин, не сплатив визначену вироком суду суму штрафу.
Згідно приписів п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України.
Між тим, як встановлено у судовому засіданні, вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної 26 квітня 2024 року, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Згідно з ч. 1 ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. При цьому орган пробації може звернутися до прокурора з відповідним клопотанням щодо ініціювання перед судом скасування вироку на підставі угоди, яка не виконується засудженим. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Згідно частини 3 даної статті, суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що обвинувачений погодився з розглядом справи в порядку, передбаченому ст. 474 КПК України, та ухваленням вироку на підставі угоди про визнання винуватості лише за умови призначення йому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченою угодою. При цьому у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку та у разі задоволення такого клопотання, кримінальне провадження підлягає розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
При цьому, виходячи з положень ст. 476 КПК України право ініціювання скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості у зв'язку з порушенням умов угоди, зокрема й порушення умов сплати штрафу, наділений прокурор, з яким була укладена угода.
Таким чином, невиконання засудженим ОСОБА_4 умов укладеної угоди про визнання винуватості з прокурором, якою сторонами було узгоджено призначене йому покарання, яке ним належним чином не виконується, є підставою для скасування такого вироку, відповідно до ст. 476 КПК України.
Тобто, у цьому випадку, при порушенні засудженим вимог угоди, в силу положень ст. 476 КПК України, має бути застосований спеціальний порядок, який полягає не у направленні до суду клопотання про заміну засудженому міри покарання у виді штрафу на міру кримінального покарання у виді громадських робіт, а ґрунтується на зверненні визначених КПК України осіб до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Лише після відмови суду у скасуванні угоди є можливим направлення звернення у загальному порядку.
Оскільки за наслідками розгляду клопотання про скасування затвердженої угоди є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування, тож звернення безпосередньо до суду з питанням передбаченим ст. 537 КПК України, порушує право особи на захист, що є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, оскільки діючим КПК України передбачено інший порядок вирішення питання невиконання угоди про визнання винуватості, суд вважає, що в задоволенні зазначеного подання слід відмовити.
На підставі викладеного, ст. 26 КВК України, керуючись ст.ст. 369-372, 395, 472-476, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні подання Бучанського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу відносно засудженого ОСОБА_4 , засудженого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року за ч.1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу розміром 17000 гривень - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1