справа №380/16318/24
з питань проведення судово-медичної експертизи
10 жовтня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Брильовського Р.М.,
при секретарі судових засідань - Рудницької Ю.С.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - Буженка Ю.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника позивача про проведення судово-медичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 5 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Представник позивача подав клопотання про призначення судово-медичної експертизи у справі, в якому зазначив, що для справедливого та повного розгляду справи необхідно провести судово-медичну експертизу щодо стану здоров'я ОСОБА_1 у Полтавському обласному бюро судово-медичної експертизи (у зв'язку з тим, що на цей період часу ОСОБА_1 перебуває на лікуванні у Медичному реабілітаційному центрі МВС України «Миргород», що знаходиться в Полтавській області), результати якої в подальшому можуть вплинути на результати розгляду справи.
У підготовчому засіданні представник позивача заявлене клопотання про призначення судово-медичної експертизи у справі підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи клопотання представника позивача про призначення судово-медичної експертизи у справі, суд зазначає таке.
За змістом частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частинами першою, пунктом другим частини другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: висновками експертів.
За змістом частин першої-п'ятої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Отже, експертиза призначається у разі необхідності з'ясування судом обставин, які стосуються предмету доказування, у спірній ситуації - обставин, які підтверджують заявлені позовні вимоги.
Обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та з огляду на їх специфічний характер не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення спору по суті.
Відповідно до статті 1 Закону України від 25 лютого 1994 року № 4038-ХІІ «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Питання судово-медичної експертизи регламентовано Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 254/790 (далі - Інструкція № 6).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Інструкції № 6 судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду. Судово-медична експертиза виконується згідно з Законом України «Про судову експертизу», процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, міжнародними договорами та угодами про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності, даною Інструкцією та нормативними документами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року.
Судово-медична експертиза здійснюється на принципах законності, об'єктивності, повноти дослідження та незалежності державними установами - бюро судово-медичних експертиз (пункт 1.2 розділу Інструкції № 6).
Згідно з пунктом 1.4 розділу І Інструкції № 6 до компетенції судово-медичної експертизи належить: експертиза трупів у випадках насильницької смерті: експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи; експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб; експертиза речових доказів; експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.
Натомість питання військово-лікарської експертизи регулюються спеціальним законодавством.
Так, відповідно до частини десятої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із пунктами 1.1-1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Зі змісту поданого клопотання про призначення судово-медичної експертизи слідує, що для справедливого та повного розгляду справи необхідно провести судово-медичну експертизу щодо стану здоров'я позивача.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений главою 21 розділу ІІ Положення № 402.
Відповідно до пунктів 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Отже, визначення причинного зв'язку захворювань військовослужбовців належить виключно до повноважень військово-лікарських комісій (позаштатних постійно діючих госпітальних, гарнізонних ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатних ВЛК) та не може бути предметом дослідження судово-медичної експертизи.
Зважаючи на викладене, у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-медичної експертизи у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 102, 103, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-медичної експертизи у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2024.
Суддя Р.М. Брильовський