11 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2836/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним, скасування наказів та поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 16.02.2024 року № 245 (з основної діяльності) "Про результати службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення "попередження про неповну службову відповідність" та щодо позбавлення його щомісячної премії у розмірі 100% за лютий 2024 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2024 № 107 (з основної діяльності) "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" про накладення На ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення "Догана";
- визнати протиправним та скасувати п.2 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 18\02\2024 р № 257 "Про результати службового розслідування" про необхідність дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді "Пониження в посаді";
- визнати протиправним та скасувати п.20 наказу командира вчастини НОМЕР_4 № 109 від 19\03\24 у виді "Пониження в посаді" капітана ОСОБА_1 ;
- поновити Позивача - капітана ОСОБА_1 на посаді командира роти вогневої підтримки НОМЕР_6 окремої мотопіхотної бригади вчастини НОМЕР_2 ;
- стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, зі сплати судового збору у сумі 1221, 20 гривен, та за надання правничої допомоги у сумі 18000,00 ( вісімнадцять тисяч гривен).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем порушено Порядок проведення службового розслідування №608, ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах.
Ухвалою суду від 28 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Військовою частиною НОМЕР_2 подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог вказує, що командуванням військової частини НОМЕР_2 було належним чином встановлено склад дисциплінарного проступку позивача за результатами службового розслідування за фактом втрати управління над ротою вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , за результатами якого наказом командира військової частини від 18.02.2024 №257 (з основної діяльності) було прийнято рішення про необхідність накладення дисциплінарного стягнення «Пониження у посаді» та за фактом неподання рапорту командиром роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 про повернення після самовільного залишення військової частини НОМЕР_2 військовослужбовців роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 за результатами якого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.02.2024 №245 прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення "Попередження про неповну службову відповідність". Також вказує, що відсутні підстави вважати що військовослужбовця двічі притягнено до відповідальності за одне і теж порушення військової дисципліни, оскільки відповідно до Розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду кожного з актів окремо та матеріалів службового розслідування, командиром військової частини було прийнято рішення по кожному з них.
Військовою частиною НОМЕР_4 також подано відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог вказує, що наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 18.02.2024 року №257 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді «пониження в посаді» не реалізовано, а само по собі п.2 зазначеного наказу жодним чином не порушує права ОСОБА_1 оскільки не створює негативних наслідків для останнього, і може бути застосовано лише вищим командуванням (т.2 а.с.111-117).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.03.2022 року позивача було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022 № 2105-ІХ та наказом командира військової частини НОМЕР_7 (по стройовій частині) від 21.03.2023 №64 було зараховано до списків вказаної військової частини, а з 26.05.2023 р. зарахований до списків військової частини НОМЕР_2 (т.1 а.с.22).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.09.2023 №243 ОСОБА_1 призначено на посаду командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 (т.2 а.с.103).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2024 року №72 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли втраті управління над ротою вогневої підтримки командиром цієї роти капітаном ОСОБА_1 (т.1 а.с.14).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2024 року №106 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли неподанню рапорту командиром роти вогневої підтримки ОСОБА_1 про повернення з СЗЧ військовослужбовців вказаної роти, а також з метою встановлення ступеню вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення (т.1 а.с.15).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 28.01.2024 №138 перепризначено виконавців службового розслідування, призначених вищезазначеними наказами командира Військової частини НОМЕР_2 (т.1 а.с.243-244).
За результатами проведення службового розслідування, призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2024 року №72, старшим офіцером МПЗ ВЧ НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_4 , складено акт службового розслідування від 18.02.2024 року, яким запропоновано за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилось у втраті управління ротою вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 та порушення вимог статей 1, 2, абзацу 2 статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; абзацу 4 статті 11, статті 16, статті 49, абзацу 1 статті 111, абзацу 1, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 21, 24, 31, 32 статті 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; абзацу 6 статті 38 частини 10.1.2. "Охорона" Бойового Статуту Збройних Сил України, на підставі пункту "д" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, капітан ОСОБА_1 підлягає дисциплінарній відповідальності у вигляді накладання дисциплінарного стягнення "Пониження в посаді" (т.1 а.с.229-242).
За результатами проведення службового розслідування, призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2024 року №106, офіцером відділення МПЗ ВЧ НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_5 , складено акт службового розслідування від 16.02.2024 року, яким запропоновано за відсутність контролю за особовим складом роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , за несвоєчасну доповідь про самостійне повернення військовослужбовців після самовільного залишення місця несення служби, порушивши вимоги: статей 11, 16, 112, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; статей 1, 2, 3, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, п. 23 Розділу II Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, на підставі п. "г" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення "Попередження про неповну службову відповідність". (т.2 а.с.23-47).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 18.02.2024 року №257 на позивача накладено дисциплінарне стягнення «Пониження в посаді» за втрату управління над ротою вогневої підтримки (т.1 а.с.228)
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.02.2024 року №245 на позивача накладено дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідність» за несвоєчасне подання рапорту командиром роти вогневої підтримки ОСОБА_1 про повернення з СЗЧ військовослужбовців вказаної роти (т.2 а.с.22).
Не погоджуючись із вказаним наказами, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Положеннями статті 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ зазначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені в Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, затвердженому Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
У статтях 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, (далі - Порядок № 608).
Службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення (абзац 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі, зокрема: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Відповідно до частини першої статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 13 розділу ІІІ Порядку № 608).
Відповідно до п.15 розділу ІІІ Порядку № 608 одночасне проведення декількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається.
У разі призначення службового розслідування старшим командиром (начальником) про це письмово повідомляється заінтересований підлеглий за службовою підпорядкованістю командир (начальник), який у разі незавершення раніше призначеного службового розслідування скасовує свій наказ про призначення службового розслідування.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2024 року №72 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли втраті управління над ротою вогневої підтримки командиром цієї роти капітаном ОСОБА_1 (т.1 а.с.14).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2024 року №106 призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли неподанню рапорту командиром роти вогневої підтримки ОСОБА_1 про повернення з СЗЧ військовослужбовців вказаної роти, а також з метою встановлення ступеню вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення (т.1 а.с.15).
Вказані накази хоч і пов'язані однієї подією (втрата управління над ротою вогневої підтримки), проте стосуються різних по своїй суті правопорушень.
Таким чином, твердження позивача про те, що проведенні службові розслідування є тотожними за своїм змістом суд вважає необґрунтованим.
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Порядку № 608 до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Суд зазначає, що участь у проведенні службового розслідування означає залучення певних осіб до виконання різних завдань і функцій, пов'язаних із процесом дослідження обставин і фактів, які мають стосунок до правопорушення або порушення службової дисципліни. Це можуть бути дії з організації розслідування, збір та аналіз доказів, проведення опитувань свідків, оформлення висновків тощо.
Позивач в позовній заяві стверджує, що на початковій стадії службового розслідування його проведення було доручено ОСОБА_6 , який є підлеглим позивача.
У той час же час, наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 28.01.2024 №138 перепризначено виконавців службового розслідування, зокрема відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2024 року №72 (т.1 а.с.243-244).
Так, службове розслідування, призначеного на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2024 року №72, проведено старшим офіцером МПЗ ВЧ НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_4 , а службове розслідування, призначене наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 22.01.2024 року №106 - офіцером відділення МПЗ ВЧ НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_5 .
Отже, ОСОБА_6 , який відповідно до тверджень позивача є його підлеглим, не був залучений до участі у проведення службового розслідування.
Щодо того, що службові розслідування ґрунтуються на поясненнях підлеглих позивача то суду зазначає, що вказані особи не були залучені до виконання різних завдань і функцій, пов'язаних із процесом дослідження обставин і фактів, які мають стосунок до правопорушення або порушення службової дисципліни.
Таким чином суд дійшов висновку, що Військової частини НОМЕР_2 в ході службового розслідування не допустила порушення вимог п.12 розділу ІІІ Порядку № 608.
Відповідно до вимог статті 6 Дисциплінарного статуту командир наділений правом віддавати накази і розпорядження, а підлеглий зобов'язаний - їх виконувати; наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, в) сувора догана.
Слід звернути увагу, що загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут).
Положенням статті 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статей 28, 29, 30 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
За змістом частин 2,3 статті 37 Статуту військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Під наказом розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно - розпорядчих або адміністративно - господарських обов'язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов'язкова для виконання вимога начальника про вчинення або не вчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. Під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо.
Водночас, судом береться до уваги той факт, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді "сувора догана", суд виходить з того, що відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Крім того, Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №813/3020/16.
Отже, командиром ВЧ НОМЕР_2 правомірно визначені види застосовані види дисциплінарних стягнень до позивача.
У постанові Верховного суду від 28 лютого 2020 року 826/16420/18 зазначено, що допущені окремі процедурні порушення під час проведення службового розслідування не є такими, що мали вплив на висновки службового розслідування та не можуть бути підставою для визнання протиправним пункт оскаржуваного позивачем наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Слід також зауважити, що під час проведення службового розслідування особи, які його проводили, вживали всі передбачені законодавством заходи для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого позивачем порушення.
На думку суду, результати спірних службових розслідувань містять достатньо інформації для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовну.
Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним, скасування наказів та поновлення на посаді -відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА