Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 жовтня 2024 року Справа№200/5806/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 серпня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру моєї пенсії за віком визнати неправомірними;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити мені, ОСОБА_1 , з 13 лютого 2024 року перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що у лютому 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про переведення мене на пенсію за віком. Проте, пенсія була призначена без врахування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Вважає дії Головного управління ПФУ в Донецькій області протиправною та такими, що порушують його право на отримання пенсії в належному розмірі.
Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року відкрито провадження по адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
16 серпня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 1) надало відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції вказало, що 13.02.2024 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою №148 про перерахунок пенсії - набуття стажу для повної пенсії згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону № 1058 з 13.02.2024.
При здійсненні перерахунку пенсії спеціалістом ГУ ПФУ в Черкаській області було встановлено, що загальний стаж Позивача складає 45 років 02 місяці 12 днів, пільговий стаж складає 22 роки 01 місяць 27 днів, в тому числі:
- 14 років 02 місяці 12 днів - пільговий стаж на роботах, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов'язаних з вибутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, терміном не менше 25 років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, в тому числі 01 рік 04 місяці 19 днів - період проходження військової служби з 21.05.2002 по 09.10.2003;
- 0 років 11 місяців 15 днів - за Списком 1.
- 07 років - час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Таким чином спеціалістом ГУ ПФУ в Черкаській області при розрахунку розміру пенсії Позивача не були застосовані норми статті 8 Закону 345 та пункту 1 статті 28 Закону 1058 у зв'язку з відсутністю 15 років на підземних роботах.
Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року залучено до участі у справі № 200/5806/24 як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
02 жовтня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач 2) надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив мотивований тим, що при переведені позивача із пенсії по інвалідності на пенсію за віком Головним управлінням пенсію розраховано з урахуванням страхового стажу 25 років 02 місяці 12 днів (фактичний стаж, який є у позивача), додаткові роки за списком № 1 - 20 років та 07 років - час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Вказує, що при переведенні позивача із пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону№ 1058-IV, Головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не могло враховуватися рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2023 (на яке посилається Позивач), оскільки воно набрало законної сили 31.07.2024 (після розгляду в апеляційній інстанції).
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 04 березня 1998 року.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 06.12.2016 року призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування».
Позивач не погодившись з розрахунком стажу та не зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 200/7337/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково.
Визнано протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.05.2004року по 06.12.2004 року на шахті ім. Артема в/о "Дзержинськвугілля" при призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення, тобто з 06.12.2016 року із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 14.05.2004 року по 06.12.2004 року на шахті ім. Артема в/о "Дзержинськвугілля".
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 200/7337/21 - скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о "Дзержинськвугілля» та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о "Дзержинськвугілля" та задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Визнано протиправними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о "Дзержинськвугілля».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 07.08.2014 року по 18.08.2014 року, з 24.03.2015 року по 20.04.2015 року, з 14.07.2016 року по 11.09.2016 року, з 08.12.2016 року по 23.12.2016 року, з 26.12.2016 року по 24.01.2017 року на шахті ім. Артема в/о "Дзержинськвугілля"
В інший частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 200/7337/21 - залишено без змін.
З відзиву на позовну заяву Відповідача 1, судом встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 по справі №200/7337/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 06.12.2016, зараховано до пільгового стажу період роботи з 14.05.2004 по 06.12.2004. Здійснено перерахунок з 16.06.2022, зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 07.08.2014 по 18.08.2014, з 24.03.2015 по 20.04.2015, з 14.07.2016 по 11.09.2016, з 08.12.2016 по 23.12.2016, з 26.12.2016 по 24.01.2017
Не погодившись з розрахунком пенсії без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду 24 жовтня 2024 року по справі №200/4649/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 06.12.2016 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 без застосування вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 06.12.2016 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.02.2024 року позивач, через веб портал ПФУ, звернувся із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача була опрацьована за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 13.02.2014 року позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону № 1058.
Разом з цим розрахунок пенсії за віком на пільгових умовах здійснено без урахування статті 8 Закону України № 345-VI від 02.09.2008 «Про підвищення престижності шахтарської праці» та пункту 1 статті 28 Закону 1058 «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач зазначає, що після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № 200/7337/21 його пільговий стаж становить більше 15 років,. Крім того, рішенням Донецького оркужного адміністративного суду від № 200/4649/23 від 24.10.2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов'язано здійснити перерахунок позивачу з 06.12.2016 року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже, при розрахунку розміру пенсії Пенсійний орган зобов'язаний був застосувати вимоги статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", проте вказані дії не вчинив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає, що у рішенням Донецького окружного адміністративного суду від № 200/4649/23 від 24.10.2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 року, встановлено, що пільговий стаж позивача становить 15 років 2 місяці 2 дні.
Відповідно до частини 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Отже враховуючи те, що позивач має після перерахунку пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 200/7337/21 пільговий стаж за списком № 1 більше 15 років, та рішенням Донецьеого оркужного адміністративного суду від № 200/4649/23 від 24.10.2023 року встановлено право позивача про розрахунок пенсії по інвалідності з урахуванням положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345- VI, відповідач при розрахунку розміру пенсії по інвалідності зобов'язаний був врахувати положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 та ст. 8 Закону № 345- VI.
Щодо посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що при переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах Головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не могло враховуватися рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2023, оскільки воно набрало законної сили 31.07.2024 року, суд зазначає, що положення абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначають мінімальний розмір пенсії для відповідної категорії осіб, отже у разі , якщо особа відповідає критеріям визначеним у цих нормах, відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний виконати приписи вказаних норм як норм прямої дії. Оскільки позивач після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №200/7337/21 став відповідати таким критеріям, Пенсійний орган зобов'язаний був застосовувати вказані норми.
Таким чином, суд з урахування встановлених обставин у справі, дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у перерахунку пенсії відповідно абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з часу її призначення.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У позовній заяві позивач просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обрахування розміру моєї пенсії за віком визнати неправомірними
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Відповідно до п. 4.1, 4.3 Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
13.02.2024 року позивач, через веб портал, звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії.
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, враховуючи те, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснено переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах та не проведено розрахунок пенсії із застосуванням норм абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо брахування розміру пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з 13 лютого 2024 року без застосування вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 13 лютого 2024 року перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. відповідно до квитанції наявної в матеріалах справи.
Судом встановлено, що позовна заява подана до суду через систему «Електронний Суд», а отже, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо щодо обрахування розміру пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з 13 лютого 2024 року без застосування вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18028, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 50, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 13 лютого 2024 року перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (юридична адреса: 18028, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 50, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова