06 грудня 2007 р.
№ 20-11/063-1843
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Добролюбової Т.В. -головуючого,
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Севастопольської міської ради
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2007 року
у справі
№ 20-11/063-1843
господарського суду
м. Севастополя
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сифактор"
до
Севастопольської міської ради
про
зобов'язання Севастопольської міської ради розглянути документи, які надані ТОВ "Сифактор" на черговій сесії, відшкодування шкоди в розмірі 17 328, 34 грн.
Сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте їх представники в судове засідання не з'явилися.
У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сифактор" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Севастопольської міської ради (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача розглянути документи, що надані позивачем на черговій сесії міськради та відшкодувати шкоду в розмірі 17328, 34 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 31 липня 2007 року (суддя Дмитрієв В.Є) позовну заяву повернуто заявнику без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що предметом у даній справі є право позивача на укладення договору оренди на земельну ділянку, право на користування земельною ділянкою. Тобто між сторонами існує спір про право, у зв"язку з чим, даний спір є господарським, тому питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду слід вирішувати за правилами ГПК України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2007 року (колегією суддів у складі: Ткаченка М.І. - головуючий, Котлярової О.Л., Заплава Л.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Сифактор" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Севастополя від 31.07.07 скасовано, матеріали справи передано для розгляду до Господарського суду м. Севастополя.
Постанова обґрунтована посиланнями на статті 2, 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вказуючи на те, що даний спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з винесеною судом апеляційної інстанції постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.08.07 скасувати, а ухвалу Господарського суду м. Севастополя від 31.07.07 залишити в силі.
У касаційній скарзі Севастопольська міська рада зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права. Так, скаржник посилається на п. 15 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.07 № 04-5/120, згідно якого, якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, то такий спір є спором про право і, незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сифактор" звернулося до Господарського суду м. Севастополя в порядку статей 17 - 19, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з адміністративним позовом. Предметом заявленого позову є зобов'язання Севастопольської міської ради виконати певні дії, зокрема, розглянути на черговій сесії подані позивачем документи для вирішення земельних питань.
Апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Сифактор" звернулося з позовом до суду саме через бездіяльність Севастопольської міської ради - органу місцевого самоврядування, що свідчить про публічно-правовий характер даних правовідносин, а тому питання щодо прийняття позовної заяви ТОВ "Сифактор" слід вирішувати за правилами КАС України.
Відповідно до пунктів 1, 7, 9 статті 3 КАС України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є справою адміністративної юрисдикції.
Вирішення спору фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відповідно до підпункту 1 пункту 1статті 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративного суду.
Відповідачем у справі є орган державної влади, який у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, згідно з якими, розгляд справ у спорах про оскарження суб'єктом господарювання дій чи бездіяльності органу державної влади відноситься до компетенції адміністративних судів.
Отже, проаналізувавши суб'єктний склад та характер правовідносин, суд першої інстанції помилково відніс даний спір до юрисдикцій господарських судів, що за своєю природою є публічно-правовим.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.
За таких обставин, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.08.07 винесена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 1115, п. 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2007 року - без змін.
2. Справу № 20-11/063-1843 скерувати до Господарського суду м. Севастополя для розгляду.
Головуючий суддя: Добролюбова Т.В.
Гоголь Т.Г.
Судді:
Швець В.О.