вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3053/24
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
позивача: Чернець І.А.,
відповідача: Запорожець Д.Б.,
дослідивши матеріали справи №904/3053/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"
до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія"
про визнання недійсними та скасування рішень
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Приватне акціонерне товариство "Київстар" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення, оформлені протоколом №72/2024 від 05.03.2024 засідання комісії відповідача із розгляду акта про порушення №00000641 від 25.12.2023.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3053/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024.
Ухвалою від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.08.2024.
Через відділ документального забезпечення 22.07.2024 від відповідача надійшов відзив, сформований в системі «Електронний суд», у якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 08.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 05.09.2024.
Через відділ документального забезпечення 12.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, сформована в системі «Електронний суд», у якій позивач підтримав обрану правову позицію.
Через відділ документального забезпечення 15.08.2024 від відповідача надійшли заперечення, сформовані в системі «Електронний суд».
Через відділ документального забезпечення 03.09.2024 від позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить суд призначити судову електротехнічну експертизу.
Через відділ документального забезпечення від відповідача 05.09.2024 надійшли заперечення проти призначення у справі експертизи.
Ухвалою від 05.09.2024 в задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи відмовлено, підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 02.10.2024.
В судовому засіданні 02.10.2024 представники сторін надали пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у позові.
Оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач стверджує, що на час підключення (у 2010 році) існувала схема і договір, а про те, що відповідач є оператором системи у спірний період та за спірною адресою позивачу не було відомо і в цьому вина відповідача.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач зазначає, що об'єкт розташований на території здійснення діяльності відповідачем, а тому останній має законне право не проведення перевірок.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: визначення власника обладнання, яке підключено до електричних мереж, що не є власністю оператора системи; наявності/відсутності підстав розподілу електричної енергії для електроустановок позивача на спірному об'єкті; необлікованого споживання електричної енергії згідно з оспорюваним актом; правомірності здійсненого відповідачем розрахунку безобліково спожитої електричної енергії.
Суд встановив, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/6970/24 за позовом відповідача до позивача про стягнення 11.586,53 грн вартості необлікованої електричної енергії за рахунком від 05.03.2024 за №8199010968156, виставленого відповідно до акта про порушення від 25.12.2023 за №00000641.
25.12.2023 відповідачем було складено акт про порушення №00000641, відповідно до якого перевіркою встановлено, що за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 146 порушено пп.7 п.8.4.2. ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок позивача до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку без укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
За результатами розгляду акта про порушення №0000641 від 25.12.2023 комісією відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом №72/2024 від 05.03.2024, і нараховано до стягнення з позивача 11.586,53 грн вартості необлікованої електричної енергії за період із 01.12.2023 по 25.12.2023.
Суд встановив відсутність у позивача договору про постачання електричної енергії та договору про надання послуг з розподілу електричної енергії у період з 01.12.2023 до 25.12.2023.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову є визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом №72/2024 від 05.03.2024 засідання комісії відповідача з розгляду акта про порушення №00000641 від 25.12.2023.
Як встановлено судом, згідно з актом про порушення №00000641 від 25.12.2023 (далі - акт про порушення) порушення полягало у самовільному підключенні електроустановок позивача до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, без укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Тобто, зі змісту акта про порушення, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято оскаржуване позивачем рішення, випливає, що електроустановки позивача були підключені самовільно до електричних мереж, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Отже, оскільки електроустановки, які були підключені самовільно до електричних мереж, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку належать позивачу, то, як зазначає відповідач. відповідальність за таке підключення має нести позивач, якщо він (позивач) не доведе відсутність власної вини у здійсненому підключенні.
Також, зі змісту вказаного акта про порушення вбачається відсутність у позивача у спірний період (тобто з 01.12.2023 до 25.12.2023) договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг розподілу електричної енергії №110000006 від 01.08.2021 (арк. 138-142, том 1), відповідно до умов якого оператор системи (відповідач) надає споживачу (позивачу) послуги з розподілу електричної енергії за об'єктами споживача.
До позовної заяви відповідач долучив додаток №3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №110000006 від 01.08.2021 (арк. 183-186, том 1). Суд, вивчивши перелік об'єктів і точок комерційного обліку споживача, встановив відсутність спірної точки комерційного обліку, що визнає і позивач (арк. 3, том 1).
Крім того, позивач за текстом позову визнає, що спірне обладнання є його власністю (арк. 4, том 1).
З огляду на позиції сторін та наявні у справі докази, суд доходить висновку, що саме позивач є особою, яка відповідає за правомірність приєднання своїх електроустановок до електричної мережі і саме на позивача покладається обов'язок мати діючий договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Зроблений позивачем висновок (арк. 4 зворот, том 1), що спірні точки приєднання позивачем підключені до електричної мережі до дати (до 01.01.2019) визначення оператором системи розподілу відповідача і у відповідності до діючого на той час договору свідчать про те, що вказане підключення у спірний період (з 01.12.2023 до 25.12.2023) не приведено у відповідність до вимог чинного законодавства.
Суд встановив, що відповідач є оператором системи розподілу та з 01.01.2019 розподіляє електричну енергію споживачам, які приєднані до його мереж, відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №312 від 14.03.2018, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, Кодексу комерційного обліку (далі ККОЕЕ), затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (зі змінами), та на підставі постанови НКРЕКП №1533 від 27.11.2018 "Про видачу Приватному акціонерному товариству "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" та додатка до неї, що розміщені на офіційному вебсайті НКРЕКП https://www.nerc.gov.ua/?id=36464.
Матеріали справи не містять доказів існування між сторонами договірних відносин з відповідачем щодо розподілу електричної енергії, в той час як електроустановки позивача підключені до електромереж, що не є власністю оператора системи розподілу (тобто відповідача), а отже таке приєднання кваліфікується як самовільне підключення.
Правовідносини у сфері електроенергетики станом на час виникнення спірних правовідносин (тобто станом на грудень 2023 року) регулюються, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 №475.
Пунктом 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
У п. 1.2.1. ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно із п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
Аналогічні вимоги містить і пункт 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб тощо, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до ПРРЕЕ.
Як встановлено судом, акт про порушення складений за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки - члена правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча, 146» Земляної Тетяни Іванівни, паспорт серії НОМЕР_1 .
Акт про порушення №00000641 від 25.12.2023, як встановлено вище, підписаний членом правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча, 146» Земляною Тетяною Іванівною без заперечень та зауважень.
Суд зауважує, що член правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча, 146» Земляна Тетяна Іванівна знаходилася на об'єкті, мала доступ до закритих приміщень, допустила представників відповідача до перевірки, а отже є повноважною особою (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №914/2510/17 (п. 4.2.4).
Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
У підпункті 66 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ міститься визначення споживача, зокрема, споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 ГК України).
Приписами ч. 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 237 ГК України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції.
Відповідно до ст. 235 ГК України, оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
При цьому, господарським судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за виявлений факт порушення, передбаченого п.п. 20 п. 5.5.5 п. 7 п. 8.4.2 ПРЕЕ, а саме самовільного підключення електроустановок позивача до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку без укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, виконав розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у загальному розмірі 11.586,53 грн.
Позивач не погодився із застосуванням до нього відповідальності у вигляді нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Водночас, позивач не довів суду існування діючого у спірний період (з 01.12.2023 до 25.10.2023) договору саме з відповідачем (а не будь-якою іншою особою) про надання послуг з розподілу електричної енергії. Як і не довів суду, що самовільне підключення було здійснено іншою особою (не позивачем).
Згідно із ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Так, відповідно до п.п. 20 п. 5.5.5 ПРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
Позивач у позовній заяві (арк. 6 зворот, том 1) вказує, що між ним (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» був укладений договір №35-15/УП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відповідно до умов якого проводилася оплата за послуги оператором системи розподілу і постачальником універсальних послуг за спірною адресою, проте у рахунку №251001639010 від 31.12.2023, який був виставлений за послуги надані у грудні 2023 року, постачальник не здійснив нарахування за спірною точкою.
Позивач стверджує, що йому не було відомо, що у грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» не здійснить нарахування за послуги з розподілу електричної енергії, проте такі твердження позивача спростовуються поданою ним (позивачем) заявою-приєднанням від 09.11.2023 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.12.2023 за №745/35-15/УП, у якій (п. 8) вказано найменування оператора системи, з яким споживач уклав (укладає) договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» та Приватне акціонерне товариство «ПЕЕМ «Центральна енергетична компанія», тобто відповідач, і вказане свідчить про обізнаність позивача у необхідності укласти договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, зокрема з відповідачем починаючи з 01.12.2023 (перший день відсутності у позивача договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та початку нарахування необлікованої електричної енергії) за спірною точкою розподілу.
Крім цього, з листа Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» від 07.12.2023 за вих. №61458/1001 вбачається, що з 01.12.2023 договір, укладений між позивачем та Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» про надання послуг з розподілу електричної енергії був розірваний, а інший (з відповідачем) укладений не був.
Більш того, у п. 2.1.3 ПРРЕЕ вказано, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж, ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
З огляду на положення чинного законодавства суд доходить висновку, що саме на позивача (а не на відповідача) покладено обов'язок належним чином оформити договірні відносини, у тому числі ініціювати таке оформлення, зокрема за спірною точкою підключення.
Отже, суд доходить висновку, що факт самовільного підключення електроустановок без наявності відповідних договорів про розподіл, постачання електричної енергії до електромережі відповідача з порушенням схеми обліку доводиться матеріалами справи. Вказане не спростовується позивачем належними та допустимими доказами.
За змістом абз. 2 п. 8.2.7 ПРРЕЕ, якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання. Вимога про оскарження рішення комісії про визначення обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акту про порушення, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 у подібних правовідносинах.
За результатами вивчення доказів, наявних у справі, та з урахуванням положень чинного законодавства суд доходить висновку, що позивач не спростував факт безоблікового споживання електричної енергії у період з 01.12.2023 до 25.12.2023, а тому складений відповідачем акт про порушення визнається чинним (дійсним).
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку (п.п. 7 п. 8.4.2 ПРЕЕ).
Проаналізувавши розрахунок необлікованої електроенергії за актом про порушення ПРРЕЕ, суд дійшов висновку, що його (розрахунок) виконано у відповідності до п. 8.4.12 ПРРЕЕ, яким передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підп. 6-8 п. 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (8): Wдоб с.п. = Р с.п. * t вик. с.п., де P с.п. - потужність самовільного підключення(кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази Р с.п. =* U ном.фаз. * ц (9), у разі підключення до трьох фаз Р с.п. = 3 * I * U ном.фаз. * (10), де І - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А; з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А. У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (Pс.п.., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі). За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об'єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології; U ном.фаз. номінальна фазна напруга, кВ; cosц косинус кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cosц приймається рівним 0,9; t вик. с.п час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).
Тобто сила струму може бути визначена будь-яким способом, зазначеним вище, на підставі акта про порушення, при цьому, лише за згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об'єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, відключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки.
Пунктом 8.4.7 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Згідно з підпунктом 2 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у позовній заяві, позивач суду не надав.
Водночас, відповідач довів суду відповідність рішення, оформленого протоколом №72/2024 від 05.03.2024 вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Посилання позивача на договір №27519 від 15.09.2009, який був укладений між позивачем та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством КЖЕП «Південне» (далі - підприємство) визнаються судом такими, які не мають значення для вирішення спору у даній справі, оскільки предметом вказаного договору є надання підприємством права позивачу використовувати допоміжні приміщення (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, горища, підвали, шахти та інші технічні приміщення) будівель, що перебувають на балансі підприємства для розміщення та подальшого обслуговування в них телекомунікаційних мереж, що належать позивачу.
Тобто, вказаний договір не є доказом того, що позивач здійснив спірне підключення до електричних мереж правомірно та з діючим договором про надання послуг з розподілу електричної енергії на спірний об'єкт.
Даний договір свідчить про правомірність використання допоміжних приміщень для розміщення та подальшого обслуговування в них телекомунікаційних мереж, що належать позивачу і не має жодного відношення до електричних мереж та послуг з розподілу електричної енергії, тому посилання на такий договір не є доцільним з огляду на предмет доказування у даній справі.
Посилання позивача, що на дату підключення (станом на 01.09.2010) спірне підключення було здійснено за схемою підключення ВАТ «Дніпрообленерго» та з урахуванням діючого на той час договору №745 від 06.08.2002 також є безпідставними, оскільки предметом дослідження в даній справі є спірний період з 01.12.2023 до 25.12.2023 і саме у вказаний період позивач має довести суду підключення за схемою постачальника електричної енергії та наявність діючого договору надання послуг з розподілу електричної енергії щодо спірного об'єкту.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежновід характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
Дослідивши всі обставини справи у сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Суд вважає за потрібне роз'яснити позивачу його право на повернення судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Позовна заява у справі №904/3053/24 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом, що становить 2.422,40 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 605,60 грн (3.028,00 грн - 2.422,40 грн).
Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 14.10.2024.
Cуддя С.А. Дупляк