Справа № 383/1188/24
Номер провадження 2-а/383/21/24
14 жовтня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 через представника - адвоката Пономарьова Олега Валентиновича звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП від 02.05.2024 року №95, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що з оскаржуваної постанови вбачається, що 21.04.2024 року ОСОБА_1 нібито отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та у зазначений у повістці строк, а саме 22.04.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункт 2 частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року. Зазначає, що жодних повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ні 21.04.2024 року, ні будь - якого іншого дня позивачу не вручали та не викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскаржувана постанова не містить інформації про протокол про адміністративне правопорушення (серію, номер та дату складення тощо) та будь-яку фіксацію правопорушення (належними та допустимими технічними засобами), також не зазначено, що до постанови додаються докази. На розгляд справи позивача ніхто не викликав будь-яких повідомлень з цього приводу йому не надходило, чим порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого останній був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. З цих підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.09.2024 року визнано причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Запропоновано відповідачам надати в строк до 04.10.2024 року відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (а.с.17-21).
Станом на 14.10.2024 року відзив на позовну заяву не надходив, інших заяв чи повідомлень також надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
02.05.2024 року постановою по справі про адміністративне правопорушення №95 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн., що підтверджується копією постанови (а.с.10).
Зі змісту постанови вбачається, що громадянина ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 де стосовно нього було складено адміністративний протокол за ч.2 ст.210 КУпАП. Громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час дії воєнного стану в особливий період, 21.04.2024 року отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зазначений в повістці строк, а саме 22.04.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, про поважні причини не повідомляв, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункт 2 частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №75994445, винесеної 09.09.2024 року старшим державним виконавцем Бобринецького відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ісаковою Н.Ю. вбачається, що відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаної постанови (а.с.12).
Частиною 2 статті 210 КУпАП в редакції Закону №1357-ІХ від 30.03.2021 року передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ч.1 ст.210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан, строк дії якого, відповідно до указу Президента України №469/2024 від 23.07.2024 року, продовжений з 12.08.2024 року строком на 90 діб.
Крім того, в державі указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до положень підпункту 2 пункту 1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні зокрема прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідач взагалі не надав суду доказів і навіть змістовних пояснень на спростування доводів позивача щодо незаконності і необґрунтованості оскаржуваної постанови. Зокрема, не надані матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскарженої постанови та не вжито жодних заходів щодо спростування доводів позивача, а також не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210 КУпАП, а саме того, що позивач отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 22.04.2024 року та не з'явився за цією повісткою, чим порушив правила військового обліку.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу ч.2 ст.77 КАС України саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень.
Натомість постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені відповідачем, без зазначення доказів, що підтверджують вчинення правопорушення.
На думку суду ця обставина ставить під сумнів твердження відповідача про вчинення правопорушення позивачем.
Оскільки суб'єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача, не можна стверджувати, що оскаржувана постанова сама по собі є належним підтвердженням факту вчинення позивачем правопорушення.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей про дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема своєчасне вручення протоколу та повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз'яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручення копії постанови. Крім того, суд враховує доводи позивача про його ознайомлення із змістом постанови про адміністративне правопорушення лише 16.09.2024 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вказані твердження відповідачем також не спростовані.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п.3 ч.3 ст.268 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача та не було дотримано процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 484 гривень 48 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 відокремленим підрозділом якого є ІНФОРМАЦІЯ_6 (суб'єкт владних повноважень без статусу юридичної особи), який є юридичною особою та суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 7-9, 245-246, 210, 251, 252, 268 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №95 від 02.05.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 484 гривень 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Другий відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 місцезнаходження: АДРЕСА_4 , п.і.25006.
Суддя В.В. Бондаренко